— Мені не потрібно, щоб ти вирішував, що для мене найкраще, довбаний…
— Альфа-козел? — закінчив за неї Гант, підійшовши до раковини і відкривши воду. — Ми партнери. А партнери піклуються одне про одного. Якщо ти мене не слухаєш, то, можливо, послухаєш своїх батьків.
— Наскільки усе серйозно? — тихо спитав Рендалл.
Брайс різко розвернулася до ноутбука.
— Усе нормально.
Рендалл вказав на підлогу позаду неї.
— Постій на хворій нозі й повтори це ще раз.
Брайс не поворухнулася. Наливши склянку води, Гант чисто по-чоловічому задоволено усміхнувся.
Ембер потяглася до свого телефону, який лежав позаду на подушках.
— Я знайду найближчу медвідьму і дізнаюся, чи зможе вона завтра тебе прийняти…
— Я не піду до медвідьми, — прогарчала Брайс і схопилася за край кришки ноутбука. — Чудово погомоніли. Я втомилася. На добраніч.
Рендалл почав заперечувати, докірливо зиркнувши на Ембер, але Брайс захлопнула ноутбук.
Гант, який стояв біля раковини, був втіленням самовдоволеної янгольської зарозумілості. Брайс рушила до себе в кімнату.
Через дві хвилини задзвонив її телефон, і вона відповіла на материн відеовиклик.
— За цією справою стоїть твій батько? — спитала Ембер. Кожне її слово було просочене отрутою і навіть через камеру була відчутна її лють.
— Рендалл тут ні до чого, — сухо відповіла Брайс, плюхнувшись на ліжко.
— Твій інший батько, — різко промовила Ембер. — Подібні домовленості в його стилі.
Брайс зберігала невимушений вираз обличчя.
— Ні. Джесіба і Михей працюють разом. Ми з Гантом лише пішаки.
— Михей Домітус — чудовисько, — видихнула Ембер.
— Усі Архангели такі. Він пихатий придурок, але не такий уже й поганий.
Очі Ембер спалахнули.
— Ти поводишся обережно?
— Так, я досі приймаю протизаплідні.
— Брайс Аделаїдо Квінлан, ти розумієш, про що я.
— Мене прикриває Гант.
Хоч він і підклав свиню, розповівши батькам про її ногу.
Її мати ця заява не влаштувала.
— Не сумніваюся, що та чаклунка заради грошей здатна наразити тебе на небезпеку. Михей нічим не кращий. Нехай Гант тебе і прикриває, але не забувай, що ці ваніри дбають лише про себе. Чорт забирай, він — особистий асасин Михея. І колишній Упалий. Астері його ненавидять. Через це він і став рабом.
— Він став рабом тому, що ми живемо у хріновому світі.
Гнів заслав їй очі, але вона кліпнула, проганяючи його геть.
З кухні гукнув Рендалл, питаючи, де попкорн для мікрохвильовки. Ембер крикнула, що там, де і завжди, не зводячи очей з камери телефону.
— Знаю, що ти відкусиш мені голову за ці слова, але я просто скажу.
— О боги, мамо…
— Можливо, Гант і хороший сусід, можливо, на нього приємно дивитися, але пам’ятай, що він — ванірський чоловік. Дуже, дуже могутній ванірський чоловік, хоч його силу і стримують ті татуювання. Він і всі подібні йому чоловіки — смертельно небезпечні.
— Так, і ти ніколи не даєш мені про це забути.
Брайс стрималася, щоб не глянути на крихітний шрам на материній вилиці.
Світло в очах Ембер потьмяніло під тінями минулого, і Брайс поморщилася.
— Бачити тебе разом зі старшим ваніром…
— Мамо, ми не разом…
— Я наче повернулася у ті часи, Брайс, — вона провела рукою по своєму темному волоссю. — Вибач.
Це був наче удар ножем у саме серце.
Брайс хотілося простягнути руки крізь камеру телефону й обійняти матір, вдихнути її запах жимолості й мускатного горіха.
Потім Ембер сказала:
— Я зроблю кілька дзвінків і домовлюся, щоб медвідьма оглянула твою ногу.
Брайс насупилася.
— Дякую, не треба.
— Ти підеш на прийом, Брайс.
Брайс розвернула телефон і, витягнувши ногу над ковдрою, показала її матері. Потім покрутила ступнею.
— Бачиш? Жодних проблем.
Материне обличчя зробилося сталевим, як обручка на її пальці. — Те, що Даніка померла, не означає, що ти теж маєш страждати. Брайс витріщилася на матір, яка завжди добре вміла дістати до глибини душі й кількома словами перетворити її на руїни.
— Це тут ні до чого.
— Маячня, Брайс, — на очах Ембер заблистіли сльози. — Думаєш, Даніка хотіла би, щоб ти до кінця життя шкутильгала і страждала від болю? Думаєш, вона б хотіла, щоб ти кинула танці?
— Я не хочу говорити про Даніку, — тремтливим голосом промовила Брайс.
Ембер осудливо похитала головою.