Від першого доторку її губи відкрилися, і його язик проник усередину, смакуючи її дикими, завзятими рухами. Пригубивши її, Гант застогнав — і цей звук розпалив Брайс.
Ставши на дивані навколішки й зарившись пальцями у його м’яке волосся, вона не могла насититися, упиваючись його смаком — смаком дощу, кедра, солі та справжньої блискавки. Його руки ковзнули по її стегнах повільним і впевненим рухом, поки його рот шалено вкривав її губи палкими, глибокими поцілунками.
Їхні язики сплелися у танці. Брайс застогнала, і Гант хрипко гмикнув, запустивши руку їй під сукню. Він гладив її спину, опускаючись усе нижче, і від доторку його мозолястих пальців Брайс вигнулася дутою. Гант відірвався від її губ.
Не встигла вона знову притягнути його обличчя до себе, як його вуста опинилася на її шиї. Він почав обціловувати її і покусувати чутливу зону під вухами.
— Скажи мені, чого ти хочеш, Квінлан.
— Усього.
Щодо цього у неї не було сумнівів. Жодного.
Гант провів зубами по її шиї, і їй перехопило подих. Уся її свідомість була зосереджена на цих відчуттях.
— Усього?
Вона опустила руку вниз. До його штанів — до твердого, солідного горбика, який випинався під тканиною. Помилуй її Урд. Вона обхопила його член рукою, і Гант засичав.
— Усього, Аталаре.
— Дякувати богам, — видихнув він їй у шию, і вона засміялася.
Але сміх затих, коли він знову накрив її губи своїми, ніби хотів відчути на смак і цей звук.
Важко дихаючи, вони знову поринули у вир сплетіння язиків і зубів. Його руки майстерно розстібали її ліфчик під сукнею.
Брайс незчулася, як опинилася верхи у нього на колінах і вже притискалася й потиралася об ту ідеальну, тверду опуклість. Сукня сповзла до талії, ліфчик зник, і тоді Гант припав губами і зубами до її грудей. Він цілував їх, посмоктував, покусував, і ніщо, ніщо, ніщо у світі не було правильнішим і приємнішим за ці відчуття.
Брайс було байдуже, що вона стогнала так голосно, що її чув кожен демон у Безодні. Особливо коли Гант перейшов до другої півкулі грудей і, взявши губами сосок, з силою його втягнув. Вона притислася стегнами до його стегон, віддаючись теплій хвилі, що почала підійматися усередині неї.
— О так, Брайс, — пробурмотів він, уткнувшись у її груди.
У відповідь вона сунула руку за пояс його штанів. Утім, його рука обхопила її зап’ясток. І зупинила її за кілька міліметрів від того, що вона вже кілька тижнів хотіла відчути у своїх руках, у своєму роті й у своєму лоні.
— Ще ні, — прогарчав він, з насолодою провівши язиком по нижній частині її грудей. — Спершу твоя черга.
Його слова обірвали усі логічні думки. І всі заперечення щезли, коли він сунув руку їй під сукню і провів нею по її стегну. Вище. Його губи знову опинилися на її шиї, поки його палець досліджував її мереживні трусики.
Виявивши, що вони геть мокрі, він знову засичав. Тонке мереживо кепсько приховувало доказ того, як сильно вона хотіла цього — хотіла його. Він провів пальцем униз, а потім знову вгору.
І зупинився на заповітному місці між її стегон. Легенько натиснув на нього великим пальцем поверх тканини — і з її горла вирвався стогін.
Брайс відчула, як він усміхнувся біля її шиї. Його палець повільно кружляв по тканині, і кожне коло було болісно-солодке.
— Ганте…
Вона сама не розуміла, чи питала вона його, чи благала.
Він лише відтягнув її трусики і торкнувся пальцями ніжної плоті.
Вона знову застогнала, і Гант почав гладити її, з усією стриманістю легенько проводячи двома пальцями вгору-вниз. Він лизнув її шию, продовжуючи безжально гратися з нею пальцями, і прошепотів:
— Ти на смак така ж приємна, як і на дотик, Брайс?
— Будь ласка, негайно це з’ясуй, — важко видихнула вона.
Його сміх прокотився по ній луною, але пальці не припинили свої неквапливі досліди.
— Ще ні, Квінлан.
Один палець знайшов вхід до її лона і затримався, кружляючи на місці.
— Ну ж бо, — промовила вона.
Якщо вона не відчує його всередині — пальці чи член, байдуже, — то може почати благати.
— Любиш покомандувати, — промуркотів Гант їй у шию і знову оволодів її губами. І потім, покусуючи і дражнячи її вуста, ввів палець глибоко у неї.
Вони обоє застогнали.
— О так, Брайс, — знову промовив він. — О так.
Відчувши його палець, Брайс блаженно закотила очі. Вона погойдувала стегнами, відчайдушно спрямовуючи його глибше, і Гант слухняно вийняв палець майже до кінця, а тоді, додавши другий, ввів у неї їх обидва.
Брайс здригнулася, і її нігті уп’ялися йому в груди. Відчуваючи під долонями його шалене серцебиття, вона зарилася обличчям у його шию, покусуючи й облизуючи його шкіру, спрагло смакуючи кожну його краплину, поки його пальці знову входили у неї.