Выбрать главу

Пальці Брайс уп’ялися в килим, ніби вона випустила кігті.

— Звідки ти знаєш, що Ріг узагалі спрацює, коли тепер він у мене на спині?

— Фізична форма Рога не важлива. Незалежно від того, ріг це, намисто чи порошок, його сила зберігається.

Гант подумки вилаявся. Вони з Брайс так і не зайшли до того тату-салона. Вона казала, що до салону в неї запитань не було.

Михей вів далі:

— Даніка знала, що архезійський амулет приховає тебе від будь-якого впливу, магічного чи демонічного. З тим амулетом ти була невидима для кристалосів, виведених спеціально для пошуків Рога. Підозрюю, Даніка знала, що Джесіба Роґа наклала подібні захисні чари на цю галерею, і, можливо, сама зробила те саме з твоїм житлом — вашою старою квартирою і тією, яку лишила тобі, — аби впевнитися, що таким чином ти будеш іще більш захищена.

Гант глянув на зображення з зовнішніх камер. Де ж ці довбані Допоможні сили?

— І ти вирішив, що про це ніхто здогадається? — презирливо промовила Брайс. — А як щодо свідчень Бріґґса?

— Бріґґс — божевільний фанатик, якого Даніка спіймала на гарячому за плануванням підриву клубу. Ніхто не став би слухати його доводи про невинуватість.

Особливо враховуючи те, що адвоката йому призначив Михей.

Брайс підвела погляд на камеру. Ніби перевіряючи, чи вона працює.

— Вона виводить його на чисту воду, щоб отримати повне зізнання, — прошепотіла Сабіна.

Попри жах, який сковував його тіло, Гант відчув спалах гордості за Брайс.

— Ось такі справи, — знову посміхнувся Михей.

— Ти шматок лайна, — промовила Брайс.

Але тоді Михей поліз до кишені піджака. І дістав шприц. Повний прозорої рідини.

— Образи не завадять мені скористатися Рогом.

Ганту аж колька сперла під грудьми.

Михей підійшов до Брайс.

— Залишки Рога зараз вкорінені у твоїй плоті. Коли я введу тобі синт, його цілющі властивості знайдуть і виправлять те, що було зламане. І тоді Ріг знову стане цілим. І я нарешті зможу дізнатися, чи він працює.

— Ти ризикуєш відкрити портал до іншого світу посеред Міста Півмісяця, — різко кинула до нього вона, відсунувшись трохи подалі, — лише для того, щоб дізнатися, чи він працює?

— Якщо я не помиляюся, переваги значно перевищать можливі жертви, — м’яко відповів Михей, і на кінчику голки зблиснула крапелька рідини. — Шкода, що ти не переживеш побічної дії синту, щоб побачити це на власні очі.

Брайс рвучко простягнула руку до книжки на одній з нижніх полиць біля сходів, але Михей зупинив її, захльоснувши поривом вітру.

Її обличчя скривило жахом, коли Архангел опустився біля неї навколішки:

— Ні.

Цього не могло статися. Гант не міг допустити, щоб це сталося.

Але Брайс нічого не могла вдіяти. І Гант не міг нічого вдіяти, коли Михей встромив голку в її стегно. І ввів увесь вміст шприца. Вона кричала, борсалася, але Михей лише мовчки відступив назад.

Напевно, його сила, яка тримала її, послабила хватку, тому що Брайс на встелених килимом сходами обм’якла.

Покидьок глянув на годинник, прикидаючи, скільки часу лишилося до того, як вона розірве себе на шматки. І тоді рани на її побитому тілі повільно почали затягуватися. Її розсічена губа повністю загоїлася — але глибока рана на стегні затягувалася значно повільніше.

Посміхнувшись, Михей потягнувся до татуювання на її оголеній спині.

— Розпочнімо?

Але Брайс знову різко кинулася вбік — і цього разу магічна сила Михея не встигла її захльоснути, перш ніж вона схопила з полиці книжку і міцно її стиснула.

Книга спалахнула золотим світлом. Утворилася бульбашка, і рука Михея відскочила. Він ударив по золотому куполу, а той не піддався.

Дякувати богами. Якщо це допоможе Брайс виграти ще кілька хвилин до приходу підмоги… Але що зможе зробити загін Допоміжних сил проти Архангела? Гант натягнув свої невидимі пута. Напружив пам’ять, намагаючись знайти хоч якийсь вихід, згадати хоч когось, хто лишився у тому клятому місті й міг допомогти…

— Непогано, — промовив Михей і, продовжуючи посміхатися, знову випробував золотий бар’єр на міцність. — Є інші способи змусити тебе підкоритися.

Брайс тремтіла всередині золотої бульбашки. Серце Ганта зупинилося, коли Михей спустився сходами і попрямував до дивана, за яким принишк Сирінкс.

— Ні, — видихнула Брайс. — Ні…

Химера відбивалася, кусаючи Архангела, який схопив її за загривок.