Рунн потер обличчя.
— Вони вб’ють її за це.
За те, що вона вбила Губернатора. За те, що довела, що спрайта і напівкровна жінка змогли виступити проти Губернатора і перемогти. Це було абсурдно. Настільки ж неймовірно, як дрібній рибці вбити акулу.
Сабіна все ще витріщилася на екрани, не помічаючи, як старий Ватажок дрімає у своєму кріслі біля неї. Бліда Амелі Рейвенскрофт тремтливою рукою простягла Сабіні склянку води, але Перша Претендентка не звернула на це уваги.
На іншому боці кімнати підвелася Сандріель, притискаючи до вуха телефон. Не дивлячись ні на кого, вона піднялася сходами і вийшла в оточенні своїх тріаріїв. Поллукс уже опанував себе і знову набув бундючного вигляду.
Ганта замутило від думки про те, що Сандріель була за кілька кроків від того, щоб бути проголошеною Архангелицею Вальбари. Широка самовдоволена посмішка Поллукса лише підтверджувала цю ймовірність. Прокляття.
Рунн глянув на Ганта.
— Нам потрібен план, Аталаре.
Заради Брайс. Щоб якимось чином захистити її від наслідків цього жаху. Якщо таке взагалі було можливо. Якщо астері вже не виступили проти неї і зараз не казали Сандріель, що вона має робити, щоб усунути загрозу, якою стала для них Брайс, навіть без Рога на спині.
Добре, що хоч так званий експеримент Михея провалився. Спасибі й за це.
— Вони вб’ють її за це, — знову сказав Рунн, радше самому собі.
Королева Гіпаксія сіла по інший бік від Ганта і, застережливо глянувши на нього, показала ключ. Вона вставила його в кайданки, і горсіанські камені з глухим звуком упали на стіл.
— Мені здається, зараз у них є серйозніші проблеми, — сказала вона, вказуючи на камери міста, зображення з яких Деклан вивів на екрани.
У конференц-залі запала тиша.
— Скажіть мені, що це не те, що я думаю, — промовив Рунн.
Експеримент Михея з Рогом аж ніяк не провалився.
83
Брайс вистачило одного погляду на Браму Серця на Старій Площі, щоб помчати додому з Сирінксом на руках.
Михей справді успішно скористався Рогом, і той відкрив портал просто у Брамі Серця, послуговуючись магією кварцових стін воріт. Глянувши на те, що випливало з порожнечі, розкритої у Брамі Серця, Брайс зрозуміла, що Михей відкрив портал не до невідомих світів, як того хотів. Цей портал був прямо у Хел.
Навколо стояли крики містян, поки з Брами вилітали крилаті лускаті демони — демони з самої Безодні.
Забігши до будинку, Брайс крикнула Марріну, щоб він спускався у підвал, разом з усіма мешканцями, яких зможе взяти з собою. І щоб він зателефонував своїм рідним і друзям і попередив їх, що треба спускатися у якесь безпечне місце — до бомбосховищ, якщо зможуть — і зачаїтися з будь-якою доступною зброєю.
Вона залишила Сирінкса у квартирі, поставивши йому здоровенну миску з водою і знявши кришку з контейнера з кормом, щоб він міг самостійно харчуватися. Потім нагромадила на дивані ковдри, сунула до цієї халабуди химеру, поцілувала її в пухнасту голову і, прихопивши усе необхідне, вибігла з квартири.
Вона помчала на дах, скидаючи Даніччину шкіряну куртку і прив’язуючи до спини родовий меч сім’ї Фендир. За пояс джинсів вона сунула один із пістолетів Ганта, на плече повісила його гвинтівку, а по кишенях розпихала якомога більше упаковок набоїв. На даху вона оглянула місто, і її кров похолола у жилах. Усе було гірше — значно гірше, ніж вона собі уявляла.
Михей відкрив портал у Хел не лише у Брамі Серця. Він відкрив портали у всіх Брамах. Усі сім кварцових арок стали входом у Хел.
Знизу долинали крики, поки демони виривалися з порожнеч у беззахисне місто.
Завила сирена. Попереджувальний звук — і наказ.
Відчинилися бомбосховища, їхні автоматичні двері завтовшки сантиметрів із тридцять розсунулися, щоб впустити тих, хто вже зібрався. Брайс приклала до вуха телефон.
Юніпер хоч на цей раз відповіла після першого ж гудка.
— О боги, Брайс…
— Сховайся у безпечному місці!
— Я вже, я вже, — схлипнула Юніпер. — У нас була генеральна репетиція з якимись великими спонсорами, і ми всі в укритті біля театру, і… — Вона знову схлипнула. — Брайс, вони кажуть, що скоро зачинять двері.
Брайс охопив жах.
— Містянам потрібно сховатися. Їм потрібна кожна зайва хвилина.
Юніпер заплакала.
— Я їм казала, але вони ошаліли і не хочуть слухати. Вони не впустять людей.
— Кляті виродки, — видихнула Брайс, роздивляючись укриття у кінці її кварталу, яке досі було відчинене, — потік людей, що линув усередину. Двері укриттів можна було зачинити вручну будь-якої миті, але всі вони автоматично зачиняться через годину. Намертво, доки не буде усунуто загрозу.