Отже, вони певно відправили Астерійську Гвардію. І ще якесь підкріплення. Можливо, до Місяцеграда полетіли і тріарії Сандріель. Нехай вони і були психопатичними придурками, але принаймні могли справно битися. Прокляття, навіть один Молот був би зараз благословенням для міста.
— Три хвилини до зачинення укриттів, — проголосив Деклан.
У загальному шумі аудіопотоку, який Деклан вивів у динаміки, пролунало виття перевертня, який застерігав усіх бігти до безпечного місця, покинути кордон, який вони встановили проти орди демонів, і чимдуж тікати до металевих дверей укриття, які досі були відчинені.
Потік людей, які бігли до укриття, не припинявся. Дорослі з дітьми і домашніми тваринами на руках протискалися до отвору, трохи більшого за двері невеличкого гаража. Воїни Королеви Змій і кілька вовків лишалися на перехресті.
— Дві хвилини, — сказав Деклан.
Брайс із Ітаном билися пліч-о-пліч. Коли один робив помилку, другий її виправляв. Коли один приманював демона, другий його вбивав.
У місті завила сирена. Попередження. Але Брайс з Ітаном досі тримали ріг вулиці.
— Тридцять секунд, — промовив Деклан.
— Біжи, — закликав Гант. — Біжи, Брайс.
Випустивши кишки ще одному демону, вона нарешті розвернулася до укриття, а з нею й Ітан. Добре, вона зможе забігти всередину і зачекати, доки не прибуде Астерійська Гвардія і не знищить цих покидьків. Можливо, гвардійці знають, як закрити портали у Брамах.
Двері укриття почали зачинятися.
— Вони надто далеко, — тихо промовила Ф’юрі.
— Встигнуть, — з зусиллям промовив Гант, оцінюючи відстань між дверима, які повільно зачинялися, і двома фігурами, які мчали до них. Червоне волосся Брайс майоріло за її спиною, наче прапор.
Ітан спіткнувся, і Брайс схопила його за руку, не давши йому впасти. На боці Ітана блиснула жахлива рана, його футболка була просочена кров’ю. Як йому взагалі вдавалося бігти…
Двері укриття вже зачинилися наполовину. Щосекунди вільного простору лишалося все менше.
Кігтиста рука схопилася зсередини за край дверей. Потім ще кілька пар рук.
А тоді в отворі з’явилася молода вовчиця з каштановим волоссям. Зціпивши зуби, вона відчайдушно заревіла, навалюючись на двері, які неминуче зачинялися. Усі вовки за нею тримали зсувні двері, намагаючись їх сповільнити.
— П’ятнадцять секунд, — прошепотів Деклан.
Брайс несамовито мчала вперед.
Один за одним вовки зі зграї Ітана втрачали контроль над дверима. Доки не лишалася одна вовчиця, яка стримувала механізм, упершись ногою в бетонну стіну і ревучи від зусиль…
Ітан і Брайс наближалися до укриття, погляд вовка був зосереджений виключно на дверях.
Лишилося трохи менше метра вільного проходу. Недостатньо для них обох. Брайс глянула в обличчя Ітана. Її очі наповнилися сумом. І рішучістю.
— Ні, — видихнув Гант, прекрасно розуміючи, що вона збиралася зробити.
Брайс відстала лише на крок. Цього було достатньо, щоб вона, зібравши всю свою фейську силу, штовхнула Ітана вперед. Рятуючи брата Коннора Голстрома.
Ітан розвернувся до Брайс, його очі спалахнули люттю, відчаєм і горем. Він простягнув руку, але було запізно.
Металеві двері захлопнулися з глухим звуком, який, здавалося, луною розкотився по всьому місту.
Гул і справді пролунав по всьому місту, коли зрештою замкнулися двері всіх укриттів.
Брайс досить сильно штовхнула Ітана і, не в змозі зупинитися, за інерцією врізалася у металеві двері, застогнавши від болю.
Потім вона розвернулася, бліда, мов полотно. Вона перебирала в голові можливі варіанти і не знаходила підхожого.
І тоді Гант прочитав це на її обличчі: вперше Брайс не знала, що їй робити.
Тремтячи всім тілом, Брайс сховалася у невеличкій ніші перед укриттям. Вечірня заграва розфарбовувала небо яскравими жовтогарячими і рубіновими кольорами — наче останній бойовий клич світу перед наближуваною ніччю.
Демони розлетілися, але їх стане ще більше. І скоро. Поки у Брамах будуть відкриті портали у Хел, вони не перестануть прибувати.
Хтось — мабуть, Ітан — почав гупати у двері укриття за її спиною. Він ніби намагався відкрити їй прохід, шкрябаючи кігтями метал. Брайс вирішила не звертати уваги на цей звук.
У кінці вулиці виднілися металеві й блакитні відблиски — воїни Королеви Змій досі билися. Деякі з них пали і лежали купами димучих обладунків і крові.
Якщо їй вдасться повернутися додому, то заклять квартири вистачить, щоб захистити її і всіх, кого вона зможе взяти з собою. Але до квартири було двадцять кварталів. З таким же успіхом це могло бути двадцять кілометрів.