Михей вважав, що синту і походження Брайс вистачить для того, щоб він зміг скористатися Рогом, і таким чином він позбавиться необхідності в істинній силі Зоренародженого. Ріг справді відновився — але він спрацював лише тому, що Брайс була спадкоємицею роду Зоренароджених. Реліквія і її володарка стали одним цілим.
За бажанням Брайс Ріг міг відкрити портал до будь-якого світу, будь-якого царства. Як того і хотів Михей. Але така сила — яка до того ж належала напівкровній жінці — могла загрожувати володарюванню астері. Й астері усунуть будь-яку загрозу їхній владі.
Гант відчував, як його кістки буквально заревли.
— Вони не можуть її вбити, — прогарчав Рунн. — Вона єдина, хто здатна закрити ті кляті портали.
Сандріель відкинулася на спинку крісла.
— Вона ще не здійснила Занурення, Принце. Тож безперечно можуть. До того ж, схоже, вона все одно повністю виснажена, — додала вона. — Сумніваюся, що вона зможе закрити другу Браму, не кажучи вже про шість.
Гант стиснув кулаки.
Гіпаксія знову піймала його погляд і злегка усміхнулася. Запрошення і виклик. Її чари розливалися його венами, оповиваючи його чоло.
Сандріель повідомила астері — і вони вб’ють Брайс.
Його Брайс. Гант сфокусував увагу на потилиці Сандріель.
І підвівся — тієї ж миті, коли магія Гіпаксії розчинила витатуйований вінець на його чолі.
89
Конференц-зала затряслася.
Поки Королева Гіпаксія звільняла Ганта від заклятого німба, Рунн відволікав Сандріель розмовами. Він відчув, як потік сили заструменів по столу, а тоді побачив, як засяяв вінець на лобі Ганта, і зрозумів, що робила відьма, накривши своєю долонею руку янгола.
Коли рабське татуювання щезло з чола Ганта, в його очах не було нічого, крім холодної смерті. Справжнє обличчя Умбри Мортіса.
Сандріель різко розвернулася, запізно зрозумівши, хто стоїть за її спиною, і побачила чисте чоло янгола. На обличчі Архангелиці промайнув відвертий жах, коли Гант вищирився.
Його руки обвивали блискавки. По стінах зали побігли тріщини. Зі стелі посипалися уламки.
Сандріель була надто повільною.
Рунн розумів, що Сандріель, не взявши з собою своїх тріаріїв, підписала собі смертний вирок. А заявивши, що вона підставила Брайс під вогонь астері, поставила на ньому офіційну печатку.
Навіть її архангельські сили не могли захистити її від Аталара. Від того, що він відчував до Брайс.
Блискавки Аталара побігли по поверхах конференц-зали. Сандріель ледве встигла підняти руки і прикликати ураганний вітер, коли Гант кинувся на неї.
Блискавки яскраво спалахнули, і вся кімната вибухнула.
Рунн кинувся під стіл, потягнувши з собою Гіпаксію. Над ними падали кам’яні брили. Поруч несамовито лаявся Флінн, а Деклан, низько пригнувшись, накривав собою ноутбук. У повітря піднялася задушлива хмара уламків. Язик Рунна вкрився ефіром.
Блискавки все спалахували, лижучи стіни й наповнюючи тріском конференц-залу.
А потім час викривився і вповільнився. Секунди попливли, розтягуючись і розтягуючись…
— Прокляття, — важко дихаючи, повторював Флінн. Здавалося, що кожне його слово було і вічністю, і проблиском водночас, а навколишній світ усе викривлявся, вповільнювався і розтягувався. — Прокляття.
Потім блискавки затихли. Хмара уламків пульсувала і гуділа.
Час повернувся до свого звичного темпу, і Рунн виповз з-під стола. Він знав, що побачить у вихровій наелектризованій хмарі, на яку витріщалися усі присутні. Ф’юрі Акстар, темне волосся якої побіліло від пилу, націлила пістолет на те місце, де стояли Архангелиця з Гантом.
Гіпаксія допомогла Рунну підвестися. Широко розплющеними очима вона вдивилася у хмару. Королева-відьма не сумнівалася, що Сандріель уб’є її за визвіл Ганта. Вона влаштувала ризиковану авантюру, поставивши на Умбру Мортіса.
Хмара уламків розсіялася, блискавки згасали у задушливому пильному повітрі. Її авантюра окупилася. Обличчя Ганта було забризкане кров’ю, пір’я його крил тріпотіло на примарному вітрі.
А в руці він тримав за волосся відірвану голову Сандріель.
Її рот був відкритий у німому крику, а з губ струменів дим. Шкіра на шиї висіла клаптями, і Рунн зрозумів, що Гант голіруч відірвав голову Архангелиці.
Гант повільно підняв перед собою голову, немов один із древніх героїв Раґанського моря, який роздивлявся вбиту ним потвору. Чудовисько.
Потім він впустив свій трофей. Голова Сандріель глухо впала на підлогу і завалилася набік. З її рота і ніздрів досі цівками струменів дим. Його блискавки спалили її зсередини.