— Вимкнути, — наказав Гант, рушивши кімнатою. — Вимкнути негайно. — Він вийшов так швидко, що Ісая не встиг його зупинити: Гант миттю опинився біля дверей до кімнати для допитів і розчахнув їх, перш ніж Ісая його наздогнав.
Але аудіозапис тривав, звук потріскував і переривався. З динаміків у стелі лунав голос Даніки, яка все ще благала про пощаду. Її пожирали живцем і рвали на шматки.
Від мовчання вбивці, як і від ридань та криків Даніки, кров холола у жилах.
Вікторія розвернулася до дверей, коли всередину увірвався Гант із побагровілим від люті обличчям і розправленими крилами. Тінь Смерті зірвалася з прив’язі.
Ісая відчув присмак ефіру. На кінчиках пальців Ганта звивалися блискавки.
Кімнату наповнювали приглушені й, здавалося, безкінечні крики Даніки.
Ісая увійшов саме тоді, коли Брайс вибухнула.
Він прикликав вітер і оточив себе й Вікі повітряною стіною. Гант зробив те саме, коли Брайс схопилася зі стільця і перекинула стіл. Він перелетів через голову Вікторії і вдарився у шпигунське дзеркало.
Дике гарчання наповнило кімнату, коли Брайс схопила свій стілець і жбурнула його у стіну, з такою силою, що металевий каркас зігнувся і сплющився.
А потім її знудило на підлогу. Якби не захисна повітряна стіна Ісаї навколо Вікторії, її до абсурду дорогі туфлі, зроблені на замовлення, заляпало б блювотинням.
Аудіозапис нарешті обірвався, коли коридорну камеру знову почало глючити і вона зависла.
Важко дихаючи, Брайс дивилася на калюжу блювотиння. А тоді впала у неї навколішки.
Її знову знудило. І ще раз. А потім, зігнувшись над блювотними масами і вмочивши у них своє шовковисте волосся, вона почала хитатися з боку в бік у приголомшливій тиші.
Вона була напівфейкою, рівень її сили був геть незначний. Те, що вона щойно зробила зі столом і стільцем… Чиста фізична лють. Навіть найспокійніші фейрі були нездатні стримати напад тваринного гніву, коли той їх охоплював…
Гант із незворушним виразом обличчя рушив до Брайс, високо піднявши свої сірі крила, аби не влізти у блювоту.
— Привіт, — промовив він, опускаючись перед нею навколішки, і потягнувся до її плеча, але опустив руку. Чи багато людей бачило, щоб руки Умбри Мортіса тягнулися до них без натяку на насильство?
Гант кивком вказав на розтрощені стіл і стілець.
— Вражає.
Брайс іще сильніше нахилилася вперед, до синців стискаючи побілілими пальцями себе за плечі, і надірвано проскрипіла:
— Я хочу додому.
Темні очі Ганта зблиснули. Але він більше нічого не сказав.
Вікторія, похмуро оглядаючи безлад, вислизнула на пошуки прибиральника.
Ісая сказав:
— Боюся, вам не можна додому. Це чинне місце злочину, — до того ж квартира була така розгромлена, що навіть якби її відшкрібали з відбілювачем, будь-який ванір, зайшовши, відчув би запах бійні. — Вам небезпечно повертатися, поки ми не знайдемо того, хто це зробив. І чому.
Тоді Брайс видихнула:
— А С-сабіна…
— Так, — м’яко відповів Ісая. — Усіх, хто був пов’язаний із Данікою, оповістили.
А за кілька годин про це дізнається весь світ.
Досі стоячи навколішках біля Брайс, Гант суворо промовив:
— Ми можемо перевести вас до кімнати з ліжком і душем. Принести вам якийсь одяг.
Її сукня була така подерта, що більша частина її голого тіла була виставлена напоказ, а з розриву на талії виднілося темне татуювання, що підіймалося спиною. Гант бачив повій на М’ясному Ринку, які вдягалися скромніше.
У кишені Ісаї задзижчав телефон. Дзвонила Наомі. Ісая відповів і почув напружений голос капітана піхоти 33-го Легіону:
— Відпустіть дівчину. Негайно. Виведіть її з будівлі і, заради нашого ж блага, щоб ніхто не смів сідати на хвіст. Особливо Гант.
— Чому? Губернатор віддав нам протилежний наказ.
— Мені подзвонили, — сказала Наомі. — Довбаний Рунн Данаан. Він розлючений тим, що ми не попередили Дім Неба і Подиху про те, що забрали дівчину. Каже, що це підпадає під юрисдикцію фейрі і ще хрін знає кого. Тому начхати, чого хоче Губернатор, — пізніше він подякує нам за те, що ми позбавили його цього страшенного геморою. Відпустіть дівчину негайно. Вона може повернутися у супроводі фейрі, якщо ті козли цього хочуть.
Гант, який чув усю розмову, вивчально дивився на Брайс Квінлан незворушним поглядом хижака. Будучи однією з тріаріїв, Наомі Бореас підпорядковувалася безпосередньо Михею і не повинна була їм нічого пояснювати, але нехтувати його прямим наказом на користь фейрі…
— Виконуй, Ісає, — додала Наомі і поклала слухавку.