— Навіщо? — прошипіла Джесіба.
Брайс міцніше стиснула слухавку.
— Минулої ночі був убитий Максимус Терціан.
— Вогняний Соласе…
— Так само, як і Даніка зі зграєю.
Брайс прогнала туманні образи, що постали в її уяві, вдихаючи яскравий, заспокійливий аромат м’ятних випарів із розпилювача на її столі. Вона купила цей ідіотський пластмасовий конус через два місяці після загибелі Даніки, вирішивши, що трохи аромотерапії їй не завадить, оскільки у вільні від роботи години, які тягнулися наче цілу вічність, в її голові роїлися думки, з’їдаючи її зсередини. Наприкінці тижня вона купила ще три розпилювача і розставила їх у своїй квартирі.
Брайс важко видихнула:
— Схоже, Філіп Бріґґс не вбивав Даніку.
Два роки якась її частина чіплялася за цю версію — за те, що за наступні кілька днів після вбивства було знайдено достатньо доказів, щоб звинуватити Бріґґса, який бажав Даніці смерті через те, що вона накрила їхнє повстанське лігво. Бріґґс заперечував, але все сходилося: за кілька тижнів до першого арешту, його піймали на купівлі чорної солі, яку використовували для прикликання демонів, і якою він, вочевидь, хотів підживити свою нову жахливу зброю.
Те, що Даніку вбив демон з найнижчого рівня — з Безодні, — для прикликання якого у цей світ була потрібна смертоносна чорна сіль, не могло бути випадковим збігом. Здавалося цілком очевидним, що Бріґґс, звільнившись, дістав чорну сіль, викликав демона і напустив його на Даніку і Зграю Дияволів. Демон напав на солдата 33-го Легіону, який патрулював провулок, і по закінченні справи Бріґґс відправив його назад у Хел. Хоча він ніколи у цьому не зізнавався і не казав навіть, який саме це був демон, факт лишався фактом: після цього тварюку не бачили два роки. Бріґґса запроторили до в’язниці. Справу було закрито.
Два роки Брайс чіплялася за ці факти. Хоча її світ розвалився, відповідальний за це був за ґратами. Навічно. Заслуговуючи на усі жахіття, яких завдавали йому тюремники.
Джесіба шумно видихнула.
— Янголи тебе у чомусь звинуватили?
— Ні, — взагалі-то, не зовсім. — Сюди прямує Губернатор. Знову пауза.
— Щоб тебе допитати?
— Сподіваюся, що ні, — вона б воліла, аби її руки і ноги лишилися на місці. — Він хоче також поговорити і з вами.
— Чи знає Терціан-старший про смерть сина?
— Не знаю.
— Мені треба зробити кілька дзвінків, — сказала Джесіба радше собі. — Поки не прибув Губернатор.
Брайс прекрасно розуміла, для чого: щоб батько Максимуса не примчав до галереї, вимагаючи відповідей і звинувачуючи Брайс у смерті сина. Це був би кошмар.
Вона витерла спітнілі долоні об стегна.
— Губернатор скоро буде.
Раптом почувся слабкий стукіт у залізні двері архіву і шепіт Лехаби:
— Бібі? У тебе все гаразд?
Брайс закрила рукою мікрофон слухавки.
— Повертайся на свій пост, Леле.
— Це були два янголи?
— Так, — зціпивши зуби, відповіла Брайс. — Повертайся вниз. І заспокой Сирінкса.
Лехаба зітхнула — так, що було чутно крізь п’ятнадцять сантиметрів заліза. Але далі вогняна спрайта нічого не сказала, тож або повернулася до архіву, або все ще підслуховувала. Брайс було все одно, аби лиш вони з химерою тримали рота на замку.
— Коли прибуде Михей? — запитала Джесіба.
— За вісім хвилин.
Відьма замислилася.
— Добре.
Брайс не виказала здивування тим, що відьма не стала вимагати для себе більше часу — особливо тоді, коли на шальках терезів була смерть клієнта галереї.
Але навіть Джесіба знала, що з Архангелом краще не жартувати. Або, можливо, вона нарешті відшукала крихту співчуття, бо знову згадалося вбивство Даніки. Тоді вона не виявила анітрохи жалю, наказавши Брайс через два тижні після смерті Даніки повернутися на роботу, пообіцявши, що інакше оберне її на свиню.
— Тобі ж не треба нагадувати, що все має бути надійно замкнене? — сказала Джесіба.
— Я все двічі перевірю, — але Брайс подбала про це ще до того, як янголи ступили на поріг галереї.
— Тоді ти знаєш, що робити, Квінлан, — промовила Джесіба на тлі шелестіння простирадл чи одягу. Двоє чоловічих голосів заперечливо забурчали. Потім зв’язок обірвався.
Видихнувши, Брайс кинулася до справи.
11
Архангел натиснув бронзову кнопку на дверях галереї рівно через сім хвилин.
Вгамовуючи дихання, Брайс вдесяте оглянула галерею, переконуючись, що все стоїть на своїх місцях, на експонатах немає ні пилинки, а вся контрабанда схована внизу.