— Щоби що?
— Щоби Брайс Квінлан знайшла справжнього вбивцю, певна річ, — відповів Михей.
12
Брайс застигла, мов смерть, — вона була така незворушна, що Гант замислився, чи розуміє вона, що цим видає себе. Тобто, не своє нервування, а своє походження — лише фейрі могли так завмирати.
Її начальниця, чаклунка з юним обличчям, зітхнула.
— То ваші легіонери з 33-го настільки некомпетентні, що вам справді необхідна допомога моєї помічниці? — Попри її приємний голос, запитання прозвучало доволі різко. — Хоча, гадаю, я вже знаю відповідь, якщо ви помилково засудили Філіпа Бріґґса.
Почувши її відверто викличну заяву, Гант не наважився усміхнутися. Небагатьом безкарно миналися розмови у такому тоні з Михеєм Домітусом, а тим паче з іншими архангелами.
Гант уважно подивився на чотирьохсотлітню чаклунку на екрані. До нього доходили різноманітні чутки: що Джесіба корилася лише Підземному Королю, що перетворювала людей, на звичайних тварин, якщо ті її розсерджували, що колись вона була відьмою, яка покинула свій клан із досі невідомих нікому причин. Найімовірніше, з не дуже хороших причин, якщо вона приєдналася до Дому Полум’я і Тіні.
— Я нічого про це не знаю, — видихнула Брайс. — І про те, кому потрібно було вбивати Терціана, — теж.
Погляд Джесіби на екрані став пронизливіший.
— Хай там як, але ти моя помічниця. Ти не працюєш на 33-й. Михей піджав губи. Гант приготувався до найгіршого.
— Я запросив вас на цю зустріч, Джесібо, з увічливості, — його карі очі вороже звузилися. — Справді, усе виглядає так, що Філіпа Бріґґса несправедливо засуджено. Але факт залишається фактом: Даніка Фендир зі Зграєю Дияволів затримали його у лабораторії, повній беззаперечних доказів того, що він збирався підірвати невинних у нічному клубі «Білий Ворон». І хоча спочатку його звільнили завдяки лазівці у законодавстві, за останні два роки було знайдено достатньо доказів його ранніх злочинів, щоб засудити його і за них. Таким чином, він залишиться за ґратами і відбуватиме покарання за свої попередні злочини як лідер нині неактивної секти Кереса й учасник більшого повстання людей.
Здалося, що Квінлан, відчувши полегшення, обм’якла.
Але Михей продовжив:
— Утім, це означає, що містом досі розгулює небезпечний убивця, здатний викликати смертоносного демона. Заради розваги чи помсти — ми не знаємо. Я визнаю, що мій 33-й Легіон і Допоміжні сили міста вичерпали свої можливості. Але трохи більш ніж за місяць відбудеться Саміт. І дехто з учасників побачить у цих убивствах доказ того, що я не контролюю своє місто, не кажучи вже про всю територію, і спробує використати це проти мене.
Певна річ, ішлося не про затримання безжального вбивці. Ні, це був чистісінький піар.
Хоча до Саміту було ще далеко, Гант та інші тріарії ще кілька тижнів тому розпочали підготовку підрозділів 33-го до помпезної показухи і маячні, якими супроводжувалася зустріч вальбарських владних сил, що відбувалася раз на десять років. Прибудуть правителі різних територій Республіки, які висловлюватимуть своє незадоволення, і, можливо, у якості гостей, — кілька владних придурків з-за Хальдренського моря.
Гант іще не бував на Самітах у Вальбарі, але побував на безлічі Самітів на Панґері, де всі правителі вдавали, ніби мали якусь подобу свободи волі. Зустрічі на вищому рівні зазвичай, по суті, були тижнем суперечок могутніх ванірів, доки архангел, що головував, не встановлював правила і власноруч творив закон. Гант не сумнівався, що Михей поводитиметься інакше. Ісая вже мав такий досвід і попередив його, що Архангел обожнює на Самітах хизуватися своєю військовою міццю — дивитися на наземний і повітряний парад виряджених в імперські регалії легіонерів 33-го.
Гант уже начистив свій нагрудник. Але від думки про те, що доведеться надягати парадні обладунки з сімома зірками герба астері на серці, йому хотілося блювати.
Джесіба роздивлялася свої сріблясті нігті.
— На цьому Саміті буде щось цікаве?
Здавалося, Михея зачепив зневажливий тон Джесіби.
— Буде офіційно визнано нову королеву відьом, — відповів він.
— Я чула, що Гекаба померла, — геть беземоційно промовила чаклунка. Ні натяку на горе чи радощі. Лише констатація факту.
Але Квінлан напружилася, наче хотіла крикнути їм, щоб вони повернулися до вбивства.
— А ще астері відправляють Сандріель зі звітом Сенату щодо конфлікту повстанців, — додав Михей.
Усі думки вивітрилися з голови Ганта. Навіть зазвичай холоднокровний Ісая заціпенів.