Джесіба випросталася.
— Ви підозрюєте Брайс?
— Ще ні, — холодно відповів Михей. — Але усе можливо.
Пальці Квінлан стиснулися у кулак, кісточки побіліли — вона явно стримувалася, щоб не плюнути Архангелу в обличчя. Утім, вона вирішила натомість змінити тему.
— А що з розслідуванням убивств решти Зграї Дияволів? Чи міг хтось із них бути мішенню?
— Ці версії вже було розглянуто і відхилено. У центрі нашої уваги лишається тільки Даніка.
— Ви справді вважаєте, що я зможу знайти щось, чого не змогли знайти Допоміжні сили і 33-й? — напружено спитала Брайс. — Чому б не попросити астері прислати сюди когось на зразок Лані?
Питання хвилею прокотилося по галереї. Безумовно, Квінлан була не така дурна, щоб хотіти цього. Джесіба застережливо глянула на свою помічницю.
Михей, якого не зворушила згадка про Лідію Сервос, найсумнозвіснішу контррозвідницю — і зломницю — Республіки, відповів:
— Як я вже сказав, я не хочу, щоби звістка про ці… події вийшла за стіни мого міста.
Гант знав, чого не договорив Михей: перевертниця, яка перекидалася на самицю оленя, була у складі тріаріїв Сандріель, але попри це, підпорядковувалася безпосередньо астері й була коханкою Поллукса.
Молот і Лань — руйначі полів битв і нищителі ворогів Республіки. Гант кілька разів бачив Лань у фортеці Сандріель і завжди намагався триматися якнайдалі, насторожений непроникливим поглядом її золотих очей. Лідія була така ж гарна, як і безжальна у погоні за шпигунами повстанців. Ідеальна пара для Поллукса. Єдиною, хто підходив Поллуксу більше за Лань, була Гарпія, але Гант намагався зайвий раз не згадувати про заступницю командира тріаріїв Сандріель. Він придушив страх, що все наростав.
Михей вів далі:
— За даними статистики, злочинності Даніка, імовірно, знала свого вбивцю, — знову багатозначна пауза, від якої Квінлан наїжачилася. — І попри те, що вона могла багато про що вам не розповідати, ви лишаєтеся тією, хто знав Даніку Фендир краще за всіх. Я впевнений, що ви зможете надати нам ексклюзивну інформацію.
Джесіба нахилилася до екрана у своєму розкішному готельному номері — втілення грації і стриманої сили.
— Гаразд, Губернаторе. Припустимо, ви забираєте у мене Брайс, щоб розібратися у цій справі. Я би хотіла отримати компенсацію.
Михей усміхнувся різкою, пронизливою посмішкою, яку Гант уже бачив — після неї Архангел зазвичай насилав буревій і розносив недругів дощенту.
— Незважаючи на вашу прихильність Підземному Королю і заступництво, яке, на вашу думку, ви від нього отримуєте, ви лишаєтеся громадянкою Республіки.
І підкорюєтеся мені. Додавати цього не було потреби.
Джесіба лише промовила:
— Гадаю, ви прекрасно розбираєтеся в місцевому законодавстві, Губернаторе. Стаття п’ятдесят сьома: якщо урядовець потребує послуг стороннього підрядника, він має сплатити…
— Гаразд. Надішлете мені рахунок, — крила Архангела зашелестіли, зрадливо виказуючи його нетерплячість, але його голос був приязний, принаймні коли він розвернувся до Квінлан: — У мене скінчилися варіанти, а невдовзі скінчиться й час. Якщо хтось і може покроково відтворити дії Даніки в її останні дні життя і дізнатися, хто її вбив, — то це ви. Ви — єдиний зв’язок між жертвами, — Брайс лише здивовано вирячилася на нього. — Також я вважаю, що ваше посада тут, у галереї, надає вам доступ до осіб, які, ймовірно, не мають бажання спілкуватися з 33-м Легіоном чи Допоміжними силами. Ісая Тиберіан звітуватиме мені про всі ваші успіхи й уважно стежитиме за цим розслідуванням, — карі очі Михея оцінювально глянули на Ганта, ніби помічаючи кожен напружений м’яз його тіла і паніку, що потекла його жилами через звістку про прибуття Сандріель. — Гант Аталар — досвідчений мисливець на демонів. Він охоронятиме вас, поки ви шукатимете тих, хто стоїть за всім цим.
Очі Брайс звузилися, але Гант не наважився нічого сказати, аби не видати своє незадоволення — і полегшення.
Принаймні у нього буде привід не з’являтися у Коміціумі, поки там будуть Сандріель із Поллуксом. Але бути, по суті, нянькою і не мати змоги працювати над поверненням свого боргу…
— Чудово, — сказала Джесіба і перевела погляд на свою помічницю. — Брайс?
Брайс, бурштинові очі якої були сповнені холодного вогню, тихо промовила:
— Я знайду їх, — вона подивилася прямо на Архангела. — А потім я хочу, щоб ви стерли їх з лиця цієї довбаної планети.