— Так. Але війна — перехідний період, коли розклад сил може легко змінитися. Ми повинні продемонструвати свою важливість і вплив.
Рунн замислився над цими словами.
— Ти говориш про шлюб із кимось не з раси фейрі, — напевно, у батька справді були причини непокоїтися, якщо він розглядав такий рідкісний варіант.
— Місяць тому померла королева Гекаба. Новою королевою відьом Вальбари було проголошено її доньку Гіпаксію.
Рунн бачив це у новинах. Гіпаксія Енадор була молода — не більше двадцяти шести років. Не існувало жодних її знімків, оскільки мати тримала її за сімома замками у своїй гірський фортеці.
— Наступного місяця на Саміті астері офіційно визнають її вступ на престол, — вів далі батько. — Невдовзі після цього я пов’яжу її з народом фейрі.
— Ти забуваєш про те, що в Гіпаксії є право голосу. Вона цілком може просто тебе висміяти.
— Мої шпигуни доповідають, що Гіпаксія зважить на давню дружбу її матері з нами — до того ж вона буде доволі збентежена своєю новою роллю правительки і прийме руку дружби, яку ми їй подамо.
У Рунна з’явилося стійке відчуття, що він потрапив у павутину, і Король Осені затягує його у самісінькій її центр.
— Я не одружуватимуся з нею.
— Ти Кронпринц вальбарських фейрі. У тебе немає вибору, — холодне обличчя батька стало настільки схоже на обличчя Брайс, що Рунн відвернувся, не маючи сили це витримати. Дивовижно, що ніхто досі не розгадав їхню таємницю. — Місячний Ріг досі не знайдено.
Рунн розвернувся до батька.
— І що? Як одне пов’язано з іншим?
— Я хочу, щоб ти його знайшов.
Рунн глянув на батькові блокноти, на призму.
— Він зник два роки тому.
— А тепер я зацікавлений у тому, щоб його знайти. Від початку Ріг належав фейрі. Суспільний інтерес до його повернення згаснув; зараз саме час знайти його.
Батько постукав пальцем по столу. Щось його сердило. Рунн пригадав, що саме бачив у батьковому розкладі вранці, коли нашвидку проглядав його на правах очільника фейського підрозділу Допоміжних сил: зустрічі з чванливою фейською знаттю, тренування з особистою гвардією і…
— Я так розумію, вранішня зустріч з Михеєм минула вдало.
Батькове мовчання підтвердило його підозри. Король Осені втупився у Рунна своїми бурштиновими очима, оцінюючи його поставу, вираз обличчя — усе. Рунн знав, що батька йому не переграти, але той лише сказав:
— Михей хотів обговорити питання зміцнення оборони нашого міста, якщо заморський конфлікт перекинеться до нас. Він чітко дав зрозуміти, що фейрі… вже не такі, як колись.
Рунн напружився.
— Фейські підрозділи Допоміжних сил у такій же хорошій формі, як і вовки.
— Ідеться не про нашу фізичну силу, а радше про нашу силу як народу, — батьків голос сходив огидою. — Фейрі вже давно згасають — з кожним поколінням наша магія слабшає, наче розбавлене водою вино, — він насуплено глянув на Рунна. — Перший Зоренароджений Принц спалахом свого зоряного світла міг засліпити ворога. А ти ледве здатен прикликати секундну іскорку.
Рунн зціпив зуби.
— Губернатор зачепив тебе за живе. То й що?
— Він образив нашу силу, — батькове волосся палало вогнем, червоні пасма наче розплавилися. — Сказав, що спершу ми відмовилися від Рога, а потім його загубили.
— Ріг украли з Храму Богині Місяця. Ми його не загубили, хай йому грець, — Рунн мало що знав про Ріг і не переймався, коли два роки тому той зник.
— Ми дозволили використовувати священний артефакт нашого народу як дешеву приманку для туристів, — відрізав батько. — І я хочу, щоб ти знову його знайшов.
Щоб він міг ткнути ним Михею перед очі.
Дріб’язковий скиглій. У цьому й був весь батько.
— Ріг не має магічної сили, — нагадав йому Рунн.
— Це символ — а символи завжди матимуть власну силу, — батькове волосся запалало ще яскравіше.
Рунн приглушив бажання зіщулитися, напружившись усім тілом від спогаду про те, як вогненна рука короля обхопила його руку, просмалюючи наскрізь плоть. Ніякі тіні ніколи не могли сховати його від такого.
— Знайди Ріг, Рунне. Якщо війна підійде до цих берегів, нашому народу він знадобиться не тільки як святиня.
Бурштинові батькові очі зблиснули. Було ще дещо, про що король йому не говорив.
Рунну спадала на думку лише одна причина такого батькового роздратування: Михей знову запропонував батькові, щоб Рунн замінив його на посту Правителя П’яти Троянд. Чутки про це ширилися роками, і Рунн не сумнівався в тому, що Архангел був досить розумний, щоб збагнути, наскільки це розгніває Короля Осені. Враховуючи наближення Саміту, Михей розумів, що розлютити фейського короля згадкою про згасання його сили, було гарним способом упевнитися, чи досі фейські підрозділи Допоміжних сил у належній формі, незалежно від того, буде війна чи ні.