— Я знайду того, хто за цим стоїть, — промовила вона з тихою люттю. — А якщо спробуєш мені завадити — я перетворю твоє життя на справжній Хел.
— Демон, якого використовує вбивця, смертельно небезпечний, — він бачив фотографії з місця злочину. Від думки про те, що Брайс врятували лічені хвилини та її п’яні дурощі, у нього досі стискало шлунок. — Король Осені наказав тобі залягти на дно до Саміту — а ти робиш геть навпаки, Брайс.
— Що ж, тепер це частина моєї роботи. Джесіба дала згоду. Я не могла відмовитися, чи не так?
Так. Ніхто не міг відмовити тій чаклунці.
Рунн сунув руки у задні кишені джинсів.
— Бона колись розповідала тобі щось про Місячний Ріг?
Брайс здивовано звела брови через зміну теми розмови, але враховуючи сферу діяльності Джесіби Роґи, сестра могла щось знати.
— Два роки тому вона наказала мені знайти його, — обачливо промовила Брайс. — Але пошуки зайшли у глухий кут. А що?
— Нічого, — він поглянув на невеличкий золотий амулет на шиї сестри. Принаймні Джесіба дала їй достатній захист. До того ж дорогий захист — і потужний. Архезійські амулети коштували недешево, особливо зважаючи на те, що у світі їх лишилося всього кілька екземплярів. Він кивнув до амулета: — Не знімай його.
Брайс закотила очі.
— Невже всі у цьому місті вважають мене дурепою?
— Я серйозно. Окрім тієї хріні, якою ти займаєшся по роботі, якщо ти шукатимеш когось, достатньо сильного для того, щоб прикликати такого демона, не знімай намиста, — принаймні він нагадав їй поводитися розважливо.
Брайс у відповідь лише відчинила двері.
— Якщо почуєш щось про Королеву Змій — подзвони.
Рунн напружився, серце шалено закалатало.
— Не смій її провокувати.
— Бувай, Рунне.
Він був у такому відчаї, що сказав:
— Я проведу тебе до…
— Бувай.
Потім вона спустилася вниз, бісячим жестом махнула на прощання Деклану та Флінну і чванливо вийшла надвір.
Друзі допитливо подивилися на Рунна, який стояв на сходовому майданчику другого поверху. Деклан затримав склянку з віскі біля рота.
Рунн полічив до десяти, щоб не зламати навпіл перший-ліпший предмет, а тоді перестрибнув через поруччя, приземлившись із такою силою, що потерті дубові дошки здригнулися.
Він радше відчув, ніж побачив, як його друзі, вгледівши лють на його обличчі, стали позаду нього, відкинувши склянки з питвом і тримаючи руки у межах досяжності прихованої зброї. Рунн рвонув уперед і вилетів з дверей у прохолодну ніч.
Саме вчасно, щоб побачити, як Брайс із самовдоволеним виглядом переходила вулицю. Прямуючи до довбаного Ганта Аталара.
— Хай йому Хел, — видихнув Деклан, зупинившись біля Рунна на ґанку.
Умбра Мортіс, здавалося, був розлючений. Він стояв, схрестивши руки на грудях і трохи розвівши крила, але Брайс, навіть не глянувши на нього, пройшла повз. Це змусило Аталара повільно розвернутися й опустити руки, які повисли вздовж тіла, так ніби такого ігнору він не отримував за все своє довге й жалюгідне життя.
Цього було достатньо, щоб повернути Рунну бажання вбивати.
Він збіг із ґанку і, перетнувши галявину перед будинком, вийшов на дорогу, виставивши руку перед автівкою, яка різко зупинилася, заверещавши гальмами. Його рука, стиснувшись у кулак, врізалася у капот, утворивши вм’ятину.
Водій розважливо промовчав.
Рунн — із Декланом і Флінном за спиною — пройшов між двома припаркованими седанами, коли Гант повернувся, аби подивитися, що там за метушня.
Очі Умбри Мортіса спалахнули розумінням, яке швидко змінилося слабкою усмішкою.
— Принце.
— Якого біса ти тут робиш?
Гант кивнув у бік Брайс, яка вже зникла у кінці вулиці:
— Охороняю.
— Дідька лисого ти за нею стежитимеш, — про це Ісая Тиберіан теж не згадав.
Гант знизав плечима.
— Не мені вирішувати, — він обвів поглядом Деклана та Флінна, і німб на його чолі, здавалося, потемнішав. Кутики його рота витягнулися вгору, а в очах кольору оніксу блиснув мовчазний виклик.
Від сили, яка збиралася навколо Флінна, задвигтіла земля під тротуаром. А срана посмішка Ганта стала ще ширшою.
— Перекажи Губернатору, щоб призначив на цю справу когось іншого, — промовив Рунн.
Гант вишкірився.
— Без варіантів. Особливо коли згодиться мій досвід.
Така зарозумілість збісила Рунна. Звісно, Аталар був одним із найвправніших мисливців на демонів, але трясця, навіть той-таки Тиберіан був би кращим варіантом за Умбру Мортіса.