— Але ж ти зробила манікюр.
Вона помахала перед його носом гарненькими градієнтними нігтями. З виразу його обличчя здалося, що він був готовий їх відгризти.
— Знаєш, що ще я робила вчора ввечері? — Його мовчання у відповідь було надзвичайно приємним. — Шукала інформацію про Максимуса Терціана. Тому що, попри слова Губернатора, Даніка ніяк не могла бути з ним знайома. І знаєш що? Я не помилялася. А знаєш, звідки я знаю, що не помилялася?
— Рятуй мене Хтоно, — пробурмотів Гант.
— Бо я знайшла його профіль на «Іскрі».
— На сайті знайомств?
— На сайті знайомств. Виявляється, навіть страшні вампіри шукають кохання — у глибині душі. І на сайті було вказано, що Максимус був у стосунках. Що, вочевидь, не заважало йому клеїтися до мене, але це справи не стосується. Тож я пошукала ще. І знайшла його дівчину.
— Трясця.
— Хіба у 33-му немає людей, які б мали цим займатися? — Гант промовчав, і вона широко усміхнулася: — Вгадай, де працює подружка Терціана?
Очі янгола спалахнули, і він процідив:
— У манікюрному салоні на Вулиці Самсона.
— А тепер вгадай, хто робив мені манікюр і розводився про жахливу втрату свого багатенького хлопця?
Він провів рукою по своєму волоссі з таким недовірливим виглядом, що вона захихотіла.
— Досить клятих запитань, Квінлан, — гаркнув він. — Просто розказуй мені все.
Вона оглянула свої розкішні нові нігті.
— Подружці Терціана нічого не відомо про те, хто міг бажати йому смерті. Вона сказала, що її поверхово допитали представники 33-го, але на цьому все. Тож я сказала їй, що теж втратила дорогу мені людину, — Брайс намагалася говорити спокійно, коли в пам’яті зблиснули кадри закривавленої квартири. — Вона спитала кого, і я розповіла. Вона була вкрай вражена, коли я спитала, чи товаришував Терціан із Данікою, і сказала, що ні. Сказала, що коли б так, то вона знала би, бо Даніка була досить відомою і Максимус вихвалявся б їхньою дружбою. Утім, у них була спільна знайома — Королева Змій. Якій вона щонеділі робить манікюр.
— Даніка знала Королеву Змій?
Брайс підняла вгору список підозрюваних.
— Служба Даніки у Допоміжних силах робила її другом чи ворогом багатьох людей. Зокрема Королеви Змій.
Гант зблід.
— Ти справді вважаєш, що Даніку вбила Королева Змій?
— Тіло Терціана знайшли на кордоні її території. Рунн сказав, що того вечора вона забрала своїх людей з вулиць. І ніхто не знає, якими силами вона володіє. Вона могла прикликати того демона.
— Це збіса серйозне звинувачення.
— Саме тому нам потрібно добряче промацати її. Це поки що наша єдина зачіпка.
Гант похитав головою.
— Гаразд. Я можу це організувати. Але щоб зв’язатися з нею, треба використовувати правильні канали. Може пройти кілька днів чи тижнів, перш ніж вона зволить зустрітися з нами. А може, й довше, якщо відчує, що ми під неї копаємо.
З такими, як Королева Змій, навіть закон ставав гнучкий.
Брайс пирхнула:
— Не будь таким завзятим прибічником правил.
— Правила потрібні для того, щоб ми лишилися живі. Або ми дотримуємося правил, або взагалі залишаємо цю затію.
— Гаразд, — махнула рукою Брайс.
М’яз на його підборідді знову смикнувся.
— А що з Рунном? Ти щойно втягнула свого кузена у нашу справу.
— Мій кузен, — натягнуто промовила вона, — не встоїть перед бажанням розповісти своєму батькові, що до імперського розслідування притягнули представницю фейської раси. Варто буде зауважити те, як він відреагує і з ким контактуватиме.
— Що… ти вважаєш, що це міг зробити Король Осені?
— Ні. Але того вечора, коли вбили Максимуса, Рунн отримав наказ попередити мене, щоб я уникала неприємностей, — можливо, старому покидьку теж щось відомо. Я би порадила вашим людям постежити за ним. Подивитися, що він робить і куди ходить.
— О боги, — видихнув Гант, проминаючи витріщених перехожих, — ти хочеш, щоб я приставив «хвіст» до Короля Осені, так ніби це не порушення десятка різних законів?
— Михей казав робити все необхідне.
— Король Осені мае право вільно вбивати кожного, хто ось так за ним шпигує.
— Тоді варто сказати вашим шпигунам, щоб вони робили це потайки.
Гант ляснув крилами.
— Більше ніяких ігор. Якщо щось дізнаєшся — одразу розповідай мені.
— Я збиралася все тобі розказати ще вранці, коли вийшла з манікюрного салону, — вона стала руки в боки. — Але ти мені нахамив.
— Усе одно, Квінлан. Більше так не роби. Перш ніж щось розпочати, ти про це кажеш мені.