— Ні, Нельсона тут немає. Його затримала робота. Перед самим вильотом він повідомив, що не може поїхати. Перемикання.
Здивований, Джонсон покосився на Дюпре й Амаю.
— Він вказав причину відгулу, коли подав заяву до відділку Маямі, — прошепотів Дюпре.
Джонсон повернувся до мікрофона й натиснув на червону клавішу.
— Пане Мейґсе, це дуже важливо. Чи певні ви, що Бред Нельсон не вилетів з вами до Нового Орлеана? Може, він приєднається до вас згодом? Ми знаємо, що він подав відповідну заяву до свого відділку. Перемикання.
— Я цілком певен, що він не мав змоги поїхати. У цьому немає нічого дивного. Таке часто буває. Не забувайте, що йдеться про поліціянтів, пожежників, парамедиків. Останньої миті трапляються надзвичайні ситуації, і вони змушені скасувати поїздку. Перемикання.
Джонсон попрощався з Мейґсом і розвернувся до своїх колег.
— Куди ж подівся Нельсон?
— Я скажу вам, куди подівся Нельсон, — відповів Шарбу. — Він тут, у Новому Орлеані. Ви ж чули, що сказав його начальник. Він був на всіх місцях події, всюди, де сталися вбивства. І той факт, що часом він прибував раніше, а часом — пізніше, не виправдовує його, а, навпаки, викликає підозри. Самостійні подорожі дозволяли йому вислизнути з-під контролю групи. Нельсон мав достатньо часу, аби скоїти всі ті злочини.
— Я згодна. — З телефона долинув голос Такер. — Ці виїзди — лише привід вільно пересуватися, пояснити свою відсутність як на роботі, так і перед групою. Він — поліціянт, має посвідчення рятувальника, може безперешкодно подорожувати у враженій стихійним лихом зоні. Якщо ж хтось попросить його показати документи, він удасть із себе героя, який вирішив приєднатися до своєї групи останнім, зважаючи на серйозність ситуації.
Дюпре задумливо слухав її, осмислюючи інформацію.
— Джонсоне, що ви думаєте з цього приводу?
— Мені здається, що ми поспішаємо. Треба перевірити, чи збрехав він. Може, щось завадило йому приїхати. Деякі нюанси лишаються незрозумілими. Втім, якщо припустити, що це одна з версій, я схильний прийняти її...
— Так, — погодився Дюпре. — Попервах я теж відкидав цю версію. З одного боку, групові виїзди допомагають йому потрапити на місце події, але, з іншого боку, передбачають певний контроль. Я думав, що було б проблематично втекти й бути відсутнім достатньо часу, аби встигнути скоїти злочин. Однак, зважаючи на нові дані, я бачу, що це легше, ніж мені здавалося: він міг набрехати, що виконував інше завдання або його кудись покликали. Якщо волонтери підкоряються наказам місцевої влади і групи розділяються, сумніваюсь, що хтось може контролювати переміщення товаришів, за винятком напарника, і навіть Мейґс певен, що Нельсон і його напарник не завжди були разом — іноді вони розходилися. Наведу конкретний приклад: спробуйте уявити, чи було б складно Філу Лоренцо, який наразі покинув лікарню «Черіті» і прямує до стадіону «Superdome», відбитися від групи й зникнути на. Як гадаєте, скільки часу він би витратив, якби виїхав із бази до місць проживання жертв, убив їх і повернувся назад?
Пролунав металевий голос Такер. На кілька секунд зв’язок пропав, але зрештою відновився.
— Для вчинення вбивства вистачає двадцяти-тридцяти хвилин; щонайбільше — однієї години. Завдяки свідку ми знаємо, що все відбувається швидко. Він відлучається, робить свою справу і забирається геть. Такий сценарій влаштовує вбивцю цього психотипу. Ймовірно, що він здійснює попередню підготовку до злодіяння, але, досягнувши мети, не відчуває злорадства, що суперечило би його бажанню «очистити» жертв, представити їхню загибель як один із сумних наслідків стихійного лиха. Інше питання — скільки часу йому потрібно на переміщення. Під час урагану це непросто, і слід взяти до уваги, що в усіх випадках він мав дістатися першим до місця злочину, випередивши всі пошуково-рятувальні служби. Не забуваймо про відсутність зв’язку, зруйновані дороги, якими не можна їздити... Безперечно, самостійне пересування — доволі складне завдання, хоча ми ще не знаємо, за якими критеріями він обирає ту чи іншу родину.
Дюпре спостерігав за Амаєю, поки слухав аргументи інших агентів. Вона мовчки стояла осторонь, прихилившись до перегородки з таким виглядом, ніби ось-ось впаде. За останні години з нею сталася якась зміна. І причина полягала не тільки у фізичній втомі. Обличчя було похмурим, оточеним сіруватим ореолом, що зазвичай виникає, коли людина розуміє щось важливе. Дівчина неначе розкрила таємницю, про яку ніхто не знав. Поки її колеги розмовляли, вона заціпеніла, втупившись поглядом у землю, немовби накопичуючи енергію для напруженої мисленнєвої діяльності.
— Саласар. — Дюпре запросив її висловитися.
Вона ступила крок вперед. На відміну від змученого лиця, її голос був чітким і рішучим.
— Ми погоджуємося з тим, що диригент і Мартін Ленкс можуть бути однією особою.
Всі кивнули.
— Та я маю великі сумніви, що Нельсон якось пов’язаний з ними. Так, я знаю, що він відповідає профілю, — мовила вона, перебивши тих, хто почав протестувати. — Але я знаю і те, що всі докази проти нього є непрямими. Ми маємо фотографії Ленкса, знаємо, як виглядало місце вбивства його родини, читали його прощальний лист. Що ж стосується диригента, нам відомо лише те, як виглядали місця скоєння злочинів — єдині доступні зачіпки, що можуть вивести на слід зловмисника й допомогти спіймати його. Обстановка місць події дає нам уявлення про його поведінку під час вбивства й має лягти в основу розслідування. Шість будинків, розкиданих по всій країні, і один маєток, де Мартін Ленкс розправився зі своїми рідними вісімнадцять років тому. Безумовно, варто враховувати силу стихії, лють урагану, руйнівну здатність бурі, проте, якщо ми абстрагуємося від них, то побачимо, що кожне місце події є чистим і неторканим, як музична зала в маєтку Ленксів.
— Цей аспект нам відомий. Куди ви хилите? — роздратовано спитала Такер.
Не зважаючи на її імперативний тон, Амая провадила далі:
— Я хочу сказати, що Нельсон у пориві гніву розтрощив вітальню свого будинку через те, що посварився з дружиною, яка не поділяла його думки щодо пізнього повернення дітей. Капітан Рід згадував, що «складалося враження, ніби там пронісся смерч».
— Так само виглядали інші місця події, — зазначив Шарбу.
Вона зробила заперечний жест.
— Ні, цей оманливий безлад заплутує нас. Нельсон поламав меблі у вітальні, бо розсердився на дружину, яка не погоджувалася з ним; подібні скандали траплялися не вперше. Нельсон страждає від нападів злості; коли він дратується, то перетворюється на неконтрольованого звіра. Ця історія повторювалася стільки разів, що у його дружини урвався терпець і вона зібрала валізу. Мартін Ленкс терпів багато років, хоча цього чоловіка переслідували невдачі й розчарування через те, що все виходило не так, як він замислив; його пригнічували неслухняні (на його думку) діти й пасивна, безвольна дружина. А ще він важко переживав відмову банку прийняти його на омріяну посаду... Крім того, в матеріалах розслідування вказано, що він мав багато боргів і взяв кілька іпотечних кредитів. Його світ розлітався на друзки. Але за всі ці місяці, що передували вбивствам, Ленкс ніяк не показав, що його щось пригнічує. Ні його рідні, ні його колеги, ні парафіяни його церкви нічого не помітили. Ба більше, всі його тодішні знайомі, з якими спілкувалися слідчі, підкреслювали його врівноважену вдачу, надзвичайно ввічливу поведінку, стримані манери. Мартін Ленкс спокійно сприймав усі негаразди, і цей факт слід узяти до уваги. Минуло багато годин між першим та останнім злочинами: спочатку він убив матір, а наостанок розправився зі старшим сином, який повернувся зі школи. Чекаючи на нього, чоловік тихенько сидів удома, оточений трупами своїх близьких. Він мав удосталь часу на те, щоб поміркувати, вибухнути емоціями або збожеволіти, але не втратив контролю над собою. Потім він рушив до кухні, взяв папір та ручку з синім чорнилом і неквапливо написав священнику листа на трьох сторінках. У тексті не виявлено ні орфографічних помилок, ні кривих рядків. Графологи стверджують, що він був цілком розслабленим, коли писав ті зізнання. Потім він залишив лист на столі. Кінець історії ви знаєте. Жоден із вчинків Мартіна Ленкса не був непродуманим, викликаним гнівом чи злістю. Він не піддавався інстинктам і нікуди не поспішав. Кожне з шести вбивств, скоєних за останні вісім місяців, відбувалося за тим самим сценарієм, без найменших відхилень.