Булл висловився менш категорично:
— А я завжди вірив, що у цих легендах є дещиця правди. Як відомо, багато злочинних угруповань роками тримаються у тіні, тож їхнє існування неможливо довести (завдяки своєму маскуванню вони, напевно, і процвітають). Щось подібне трапилося з «Самеді»: чутки про тіньову діяльність відповідали дійсності, а все інше, безперечно, було фантазією. Довгий час я вважав, що це вигадана, уявна організація. Аж поки не прийшов Джером Ліретт. Джером розповів нам, що вночі, на світанку, до його оселі вдерлися кілька чоловіків. Це сталося відразу після проходження урагану. Так само як і зараз. Окрім Джерома й двох його помічників, у будинку перебували його мати, бабуся, сестра та дві її подруги. Світла не було, телефон не працював, однак дім добре витримав натиск бурі. Аж раптом почувся гучний тріск. Усі подумали, що торнадо — частина «хвоста» урагану — вибив двері. Незнайомці, які увірвалися всередину, відразу ліквідували двох помічників Джерома пострілами у голову. А потім з’явився Барон Субота власною персоною. Його супроводжували троє спільників. Джером сказав, що вони мали «дивний вигляд», проте відмовився описати докладніше. Не зважаючи на несамовиті крики жінок, поплічники Самеді оточили дівчаток і виштовхали їх надвір. Тим часом Барон — або чоловік, переодягнений у Барона Суботу, — стояв посеред кімнати, з явним задоволенням спостерігаючи за довколишнім хаосом. Здавалося, вся ця метушня неабияк розважала його. Мати та бабуся Джерома спробували завадити нападникам, але їх безжально повалили на землю. Бабуся миттєво померла, а мати відбулася переломами руки й ключиці. Ридаючи, Джером зізнався нам, що не чинив опору. Він буквально скам’янів, страх паралізував його. Коли нападники вийшли через ті самі двері, якими скористалися раніше, він чув лемент сестри. Нажахана Медора кликала його на допомогу, але він нічого не міг вдіяти.
Джером сказав, що її крики навіки закарбувалися в його пам’яті. Ми попросили його пройти тест на детекторі брехні, хоча в цьому не було потреби: вочевидь, він вірив, що казав нам правду. Ліретт почувався приниженим і розбитим горем. Не підлягало сумніву, що він надзвичайно соромився і вважав свою слабкість ганебною. Жоден дилер його рівня не віддав би прокуратурі половину власних прибутків без поважної причини. Ми перевірили надану ним інформацію.
У місцевому відділку ця справа розглядалась як зведення особистих рахунків між наркоторговцями. Джером повідомив шерифу, що рано-вранці до його домівки проникли кілька чоловіків, вбили його друзів і бабусю, а також важко поранили матір. Він нічого не сказав про зникнення Медори та інших дівчат. Коли шериф спитав його про сестру, він відповів, що дівчина гостювала у родича в містечку Сан-Бернар. Тіла двох помічників Джерома зберігались у морзі Сан-Габріель. Шериф видав дозвіл на перевезення тіла Амелії Ліретт, бабусі Джерома, до місцевої покійницької. На трупах виявили травми, описані потерпілим. Подруги Медори не повернулися додому.
Ми пішли до лікарні й розпитали матір Джерома. Її свідчення видалися нам ще більш дивними, оскільки вона описала зовнішність тих, хто супроводжував чоловіка в костюмі Барона Самеді: за її словами, двоє ховали обличчя під каптурами, а троє були неживими. Саме так вона висловилася. Зрештою ми прийняли заяву Джерома й взялися за розслідування справи про викрадення Медори Ліретт і двох дівчат, які, на наше переконання, стали жертвами обставин. На перших етапах ми підозрювали, що щезнення сестри Джерома якось пов’язане з його бізнесом. Тим паче що незнайомці з Батон-Руж, які були так зацікавлені у співпраці з ним, наче крізь землю провалилися. Ми схилялися до версії про існування організованої злочинної мережі, що поглинала середній і великий наркобізнес, канали збуту різних дилерів, вдаючись до шантажу — викрадення найближчих родичів. Це поширена практика в наркокартелях Мексики, Бразилії, Колумбії. До нас долетіли чутки про Чорну Церкву, Чорний Будинок, Самеді... Але йшлося про примарну, неіснуючу організацію. У кожній країні, у кожному поліцейському відділку циркулює легенда, з допомогою якої люди намагаються пояснити незбагненні злочини. Так було і в нашому випадку. Ми зайшли у глухий кут. Та все змінилося, коли один агент ФБР спонукав нас розглянути іншу версію, підштовхнувши до думки, що нападники не прагнули помститися Джерому, а цікавилися саме Медорою.
— Ви мали рацію, — зізнався Булл, дивлячись на Амаю. — Ми з Дюпре давно знайомі.
— Десять років, — мовила вона.
Він кивнув.
— Дюпре і Карліно — агенти, яким ФБР доручило допомагати нам у розслідуванні справи про викрадення Медори Ліретт.
Джонсон нахилив голову.
— Я не знаю агента Карліно.
— Ви не знаєте його, тому що агент Френк Карліно — так само як і Джером Ліретт — загинув десять років тому, під час виконання службових обов’язків. Дюпре дивом вижив.
47. Petit bon ange. Маленький добрий янгол
Лікарня «Черіті», Новий Орлеан
Двері розчахнулися, і в коридор вийшли двоє лікарів.
— Гадаю, це ви керуєте цирком потвор, — мовив один із них.
Амая не зрозуміла суті жарту (якщо це взагалі був жарт). Вона метнула на дотепника вбивчий погляд.
— Не ображайтеся. Ви привезли нам трьох надзвичайних пацієнтів. Ми ніколи не бачили стільки аномалій одночасно.
— Як почувається агент Дюпре? — спитав Джонсон, перш ніж вона встигла відповісти.
— Я маю для вас хороші й погані новини. Те, що трапилося з вашим другом, нагадує гострий інфаркт міокарда: є симптоми інфаркту й типовий біль. Хороша новина полягає в тому, що це не інфаркт. Ідеться про «синдром розбитого серця», кардіоміопатію такоцубо, симптоми якої подібні до серцевого нападу — біль у грудях, ускладнене дихання. Вважається, що ця патологія викликана підвищенням рівня гормонів стресу, як-от адреналін... Артерії не закупорюються, але серцевий м’яз слабшає, внаслідок чого лівий шлуночок набуває конічної форми. Звідси й походить назва: такоцубо — опукла посудина з вузьким горлечком, що використовується в Японії як пастка для ловлі восьминогів. Вона має конусоподібну форму, що звужується в центрі; потрапивши туди, восьминіг не може вийти. Серце вашого друга буквально розплющене посередині.
Джонсон ошелешено глянув на Амаю.
— Розплющене посередині. — прошепотів він.
Другий лікар взяв слово.
— Під час огляду грудної клітки ми виявили сліди давньої травми — п’ять отворів, схожих на сліди від ножа, хоча екографія не показала жодних аномалій. Може, ви знаєте, що з ним сталося?
Амая покосилася на Джонсона, який зробив заперечний жест.
— Ні, я не знаю, але останніми днями він скаржився на біль від застарілого шраму.
— Це правда, — підтвердила Амая, згадавши інцидент із проповідником навпроти стриптиз-клубу на вулиці Бурбон. Вона помітила, що Булл злегка подався назад і нахилив голову.
— Ми звернули увагу, — провадив далі лікар, — на те, що шрам вашого друга є подібним до рани старого чоловіка, якого ви доправили сюди. П’ять чітких кругів, глибокі рубці у формі морської зірки. Може, у нього поцілили з тейзера чи іншої електрошокової зброї?