На екрані виникає знайома кімнатка. Тут, на двадцять шостому поверсі величезного будинку в південно-західному районі старої Москви, живе Лю. Видно спинку низького крісла, частину кремової стіни, вікно. За вікном білі корпуси Академії кібернетики. Промені призахідного сонця відбиваються у блискучих півсферах башт.
«Однак де ж Лю? В кімнаті її немає. Дивно, що вона спізнюється. Вона точна й акуратна, як кожен кібернетик».
Минає три, п’ять, десять хвилин. Юрій продовжує сидіти перед німим екраном. Яскравий прямокутник вікна в кімнаті Лю поступово темніє. У Москві заходить сонце…
Що завадило їй прийти? Юрій трохи стривожений. Може, не чекати, а викликати ще раз уночі? Він певен, що так буде розважливіше, і проте не відходить від відеофону… І раптом на екрані щось змінюється. Юрій ще не бачить Лю, але вже знає, що вона з’явилася в кімнаті.
На якусь мить зображення блякне, але Юрій не дає йому зникнути. Ось воно знову стає різким. Лю дивиться з екрану. Руде пухнасте волосся, темні брови, ледь зизуваті блискучі очі. У глибині зіниць причаїлася збентежена посмішка. Губи розтулені. Леона чимось схвильована, а може, просто поспішала…
Якийсь час вони мовчки дивляться одне на одного. Юрій мружиться — там, у Москві, промені призахідного сонця впали на екран.
Лю перша порушує мовчанку:
— Даруй, що запізнилася… Але я не винна. Це Кранц… Зате я тепер знаю, коли приїду… Рівно за два тижні. П’ятого червня увечері зустрічай мене в Захматабаді. Ти задоволений?
Він заперечно трясе головою:
— Ні, це довго! Я приїду за тобою до Москви.
— Батько дозволить?
— Він уже обіцяв.
— А потім?
— Завтра все стане ясно. Можливо, звільнюся на місяць-півтора і поїдемо подорожувати. Кудись до Полінезії…
— Ой, постарайся звільнитися, Юро. Річ у тім, що я… — Вона опустила очі. — Я не стажуватимуся у вашій обсерваторії. В усякому разі цього найближчого року. Академік Кранц запропонував мені пройти практику в кібернетичній лабораторії його інституту в Алма-Аті.
— Кранц?
— Я просто не сподівалася. І, певна річ, не могла відмовитися. Декан сказав, що це велика честь для дипломантки академії… На початку серпня я вже маю почати роботу в Алма-Аті.
— Коли ти бачила Кранца?
— Щойно. Тому й запізнилася. Дві години тому Кранц повернувся з Ташкента.
— Розумію. Більше він нічого не казав?
— Ні, а що?
— Так…
— Ти засмучений?
— Не знаю. Це дуже несподівано.
— Але ти розумієш, що відмовлятися було безглуздо.
— Звісно… Втім, не розумію, чому Кранц зацікавився твоїми атлантами.
— І я ще не розумію. Але в його алма-атинській лабораторії найдосконаліші електронні машини. Це якраз те, що мені треба. Ну, не супся, Юро. Ми будемо майже поряд. З Алма-Ати до вас півгодини льоту…
— Так-так… Якщо хребет не закритий хмарами…
Почувся легкий тріск. На сусідньому малому екрані з’явилося обличчя професора Таджибаєва.
— Даруй, Лю! Повернувся твій батько і викликає до пульта управління. Я чергую сьогодні.
— Тоді поспішай. Але ти ще не сказав: у вас нічого нового?
Він відвів очі убік:
— Далебі, нічого.
— Ти кажеш так, немов не дуже упевнений.
— Ні-ні! Поки нічого.
— А ваші екрани?
— Мовчать як і раніше. На добраніч, маленька Лю! І нехай час прискорить свій біг.
— Нехай час прискорить свій біг. На два тижні… А відтак нехай уповільнить, Юро…
Таджибаєв допитливо дивиться на свого помічника.
— Нічого нового, професоре. Екрани мовчать.
— Зв’яжися з нашим космодромом у Центральних Каракумах, голубе. Дізнайся, в якому стані монтаж четвертої фотонної.
— Я розмовляв з ними увечері. Післязавтра почнуть монтаж головного прискорювача.
— Хай не починають.
— Не починати?! Значить…
— Нічого не значить. Корпус необхідно піддати ще раз термічній обробці. Десятиразовій… З максимально досяжною температурою й тиском.
— Терраніт може не витримати, професоре.
— Якщо не витримає, найближчими роками старту не буде. А якщо витримає, — в четвертій фотонній полетять люди.
— Коли?
— Рівно через рік.
— Навіть якщо жодна з раніше відправлених фотонних ракет ще не повернеться?
— Навіть і в цьому випадку, голубе!
— Значить, перемога?
— Рада дала згоду на… останню спробу. Якщо вона виявиться вдалою, Третя зоряна, ймовірно, буде відправлена на фотонних ракетах. Якщо невдалою, — досліди з фотонними ракетами доведеться припинити, — принаймні, до відправлення Третьої зоряної…