— Так. Усі ходи перетинаються під прямими кутами. Але, даруйте, звідки ви знаєте?
— Торік подібні виробки були виявлені нашими попередниками поблизу станції «Лазарєв». Зараз результати їх досліджень, мабуть, уже опубліковані.
Лоу важко зітхнув.
— Шкода, що покійний Стонор не знав про це.
— На жаль, і ми не знали про вашу знахідку. Ми повідомили б вам усі наші дані.
— Пане Веріадзе, — втрутився Жиро, — а як ви і ваші товариші пояснюєте… е-е… як би це сказати… звідки взялися ці дивовижні виробки?
— Є декілька точок зору на це питання. Ймовірно, на нього легше буде відповісти після того, як ми оглянемо вашу знахідку. У нас загальна довжина виробок невелика, вони сильно попсовані льодом і, далебі, покинуті дуже давно. До речі, і саме родовище торію, на якому вони пройдені, у значній мірі вироблене. Дозвольте ще питання, пане Лоу. Як ви вважаєте: ці загадкові істоти, з якими ви зіткнулися, мешкають у підземних виробках?
— В усякому разі заходять туди. Факти, про які я вам розповідав, свідчать самі за себе.
— Залишається чотири години світлого часу, — пробасив Бєлов, відсуваючи недопиту склянку. — Анкету можна продовжити в літаку.
— Звідки ви думаєте почати пошуки? — запитав Веріадзе, встаючи.
— В ту ніч ураган дув з південного сходу, — сказав Лоу. — Сани могло погнати на північний захід, у бік океану. Мені здається, слід летіти до узбережжя.
— У який бік від вашої станції знаходяться стародавні виробки?
— Шість кілометрів на захід.
Веріадзе задумався.
— Вважаю, — сказав він нарешті, — що пошуки слід усе-таки почати з південно-східного напряму. Хай вам не здасться це дивним, панове. Хоча вітер дув саме з південного сходу, через чотири чи п’ять годин після того, як з паном Расселом трапилося нещастя, сани, вочевидь, знаходилися значно південно-східніше від вашої станції. Наші радисти не могли помилитися. Сигнал лиха був отриманий саме звідти. А ніхто, окрім пана Рассела, цей сигнал подати не міг.
— Але це було давно.
— Близько трьох діб тому. Проте інших відомостей у нас немає.
— Добре, спробуємо почати з південного сходу, — погодився Лоу.
— Треба, щоб хтось із тих, що залишаються, не відходив від передавача. Можу залишити тут для допомоги одного з механіків. Літак триматиме постійний зв’язок з Великою кабіною й зі станцією «Лазарєв»… Через три з половиною години ми повернемося.
Рівно через три з половиною години, з останніми променями сонця, літак Бєлова підрулив до Великої кабіни.
Поки укріплювали літак з підвітряного боку снігового куполу, Веріадзе й Бєлов устигли перекинутися кількома фразами.
— Слідів аеросаней ми не знайшли, — сказав Веріадзе у відповідь на питання професора, — але бачили дещо дуже цікаве. Можливо, що ти матимеш рацію… Увечері Лобов проявить фотоплівку, спробуємо розібратися. А що нового в тебе?
— Геодезист дуже слабий. Але надія є. Все було б набагато простіше, якби почати лікування раніше. Втім, цей Жиро молодець. Хоч він, здається, й алкоголік, але талановитий лікар. Він зробив усе, що було в його силах, і навіть більше. Коли б не він, поляк помер би кілька днів тому.
— Бачив ти тіло їх начальника?
— Так. Він убитий якимсь невідомим мені розрядом величезної потужності. Тканини цілком зруйновані, проте, за деякими ознаками, розряд, імовірно, був холодний.
— Значить, справді вбивство.
— Але здійснене не людськими руками.
— Певен?
— Абсолютно. Параліч геодезиста викликаний подібним-таки розрядом, але значно меншої потужності…
Домовившись про порядок чергувань, усі, окрім Лобова, спустилися в салон Великої кабіни. Льотчик залишився в літаку проявляти знятий фільм.
Жиро захотів сяйнути своїми кулінарними талантами і приготував на вечерю вишуканий набір французьких страв. Утім, вечеря минула в мовчанні. За тонкою перегородкою лежало на межі життя і смерті нерухоме тіло Ковальського. Бєлов двічі під час вечері підводився з-за столу і зникав у кабіні геодезиста. А в темному ангарі чекав поховання знівечений труп Стонора.
Після вечері Лобов приніс проявлений фільм. Усі схилилися над ним.
— Ось візерунок на снігу, — сказав Веріадзе, — щось на кшталт величезної плоскої, дуже правильної вирви з отвором посередині. Діаметр вирви понад двісті метрів. Це майже за п’ятсот кілометрів звідси. Цікаво, що сигнал лиха, про який я вам казав, був посланий приблизно звідси. Погляньте, який глибокий центральний канал. Дна його не видно, хоча ми й пролетіли над ним майже на поземному польоті.