ЩИРІСТЬ
1092. Молода дівчина до хлопця:
— Раніше ти говорив, що я для тебе — цілий світ.
— Так, але останнім часом я дуже підтягнувся в географії.
МОЖЛИВІСТЬ ВИБОРУ
1093. Дівчина до хлопця:
— Ти мене любиш?
— Без сумніву!
— Як Адам любив Єву?
— Набагато дужче.
— Чи то можливо?
— Звичайно, Адам же не міг вибирати.
З ДВОХ ПРИЧИН
1094. — Чому не одружуєшся зі мною?
— З двох причин. Перша — то ти, а друга — хтось інший.
ДЕБЮТАНТИ
1095. — Геленко, ти перша дівчина, яку я покохав!
— Ну й не щастить мені! Знову дебютант!
ВІЙНА І МИР
1096. — Пані сусідко, ви не хвора? Вже кілька днів помічаю, як від вас виходить молодий лікар.
— Я вже місяць спостерігаю, як від вас уранці виходить офіцер, але мені й на думку не спало спитати, чи не вибухнула, часом, війна?
МОРАЛЬ
1097. Сидів за третьою стограмовою чаркою, Люди поглядали на нього. Піонери на нього зневажливо показували. Дівчата сміялися з нього.
— Більше ніколи! — промимрив і рушив із молочного бару.
БІДА Й ЖАРТ
1098. — Уяви собі, я прийшов до Кошиць босий і геть обірваний.
— То ще нічого! Я прийшов до Кошиць цілком голий.
— Це вже неможливо!
— Можливо, бо я народився в Кошицях,
СТРАХ — МИНУЩИЙ
1099. Чоловік обмінюється досвідом із приятелем:
— Коли тебе доймає спокуса випити ще келишок, подумай про дім, про жінку.
— То все не має значення. Коли починаю пити, позбуваюся страху.
ЩО КОМУ
1100. Двоє чоловіків критикують знайому жінку, невродливу та ще й прикрого характеру.; Один і каже:
— Все ж одне в ній мені подобається.
— Що саме?
— А те, що вона — не моя дружина.
ТИМЧАСОВІСТЬ
1101. — Пані — вдова?
— Тимчасово — так.
ЩАСТЯ З НЕЩАСТЯ
1102. Розмовляють два приятелі:
— Знаєш, що є для жінки щастям?
— Врода?
— Ні. Потворність іншої.
ГІРШЕ ВІД БРЕХЕНЬ
1103. — Мушу попередити, що Ковальський розповідає про тебе страшні брехні.
— То нічого, попередь мене, коли почне розповідати правду.
ДОБРЕ СЕРЦЕ
1104. Дві сусідки розмовляють про третю:
— Ковальська має добре серце. Вже стільки літ годує того жебрака.
— То зовсім не з милосердя.;
— А чому ж?
— Бо то єдина людина, яка без нарікань їсть її обіди.
ЗАПАСНИЙ ВХІД
1105. — Зуля заявила, що жодна із дам, які погано ведуть себе, не переступить поріг її дому.
— Цікаво, як вона сама переступить.
ОНОВЛЕННЯ
1106. — Ядзю, що ти привезла собі з Югославії?
— Пару нічних сорочок. Ті, старі, вже всім обридли.
НЕ ДАЙСЯ СПОКУСІ
1107. — Ніколи не встрявай у дискусію з ідіоткою, слухачі й так не зорієнтуються, котра з вас — вона.
КАПЕЛЮХ ЗЛОСТІ
1108. — Мушу справити собі три нові капелюшки. Один — на кожний день, до контори, другий — про свято.
— А третій?
— На злість Зулі.
ПАТРІОТИЗМ
1109. — Зуля каже, що її наречений — сангвінік.
— Я ніколи б не вийшла заміж за іноземця.
ДЕЩО СТАТИСТИКИ
1110. Плітки мають на своїм рахунку не менше жертв, ніж автомобілі.
СВІТ ЗА ЩІЛИНОЮ
1111. — І не соромно вам підслуховувати під дверима?
— Звичайно, соромно, але найдивніше, що ви побачили це крізь замкову щілину.
НЕВДАЧА
1112. — Я повернула вам лійку, що позичала того тижня?
— Ні, не повернула.
— Що ж робити? Я знову хотіла позичити її у вас.
ПРАГНЕННЯ НОВОГО
1113. — Ковальська хоче категорично змінити своє помешкання.
— Чого ж?
— Запевняє, що не може протягом десяти літ постійно говорити про одних і тих же сусідів.
ПРИ УМОВІ
1114. — Зуля каже, що зморшки не засмучують її.
— Навіть тішать, якщо тільки з'являються не на її обличчі.
«ЯЗИЧІЄ»
1115. У кав'ярні бесідують дві дами: