— Ні, я подарував дружині начальника шоколадний набір.
У ВІДДІЛІ КАДРІВ
1204. Продавець влаштовується на роботу в харчоторг. Його питають:
— Судились?
— Ні, не попадався,— була відповідь.
МОРСЬКИЙ ОБЛІК
1205. Один продавець до другого:
— У нас у магазині ведеться облік виключно морський.
— Що за морський?
— А що б там не було — кінці у воду.
СПОСІБ
1206. У м'ясному магазині за прилавком висить велике дзеркало. Експедитор питає завідувача:
— Для чого дзеркало?
— Щоб клієнти не дивилися на вагу.
ЛОГІКА
1207. В першокласному парфюмерному магазині клієнтка говорить до продавщиці:
— Запевняєте, що перед цими духами не встоїть жоден мужчина, а все ж таки цікаво, чому ви ще продавщиця?
У КАПЕЛЮШНИКА
1208. Якась дама перепробувала в крамниці з п'ятдесят нових капелюшків, після чого каже:
— Найбільше до вподоби мені оцей. Скільки?
— Зовсім нічого,— відповідає продавщиця.— У цьому капелюшку ви прийшли.
РОЗДУМАЛИ
1209. Якось селянин приїхав до міста. Бачить — на дверях одного будинку напис «Входити заборонено!».
— Ну й розумні ці городяни,— говорить про себе.— Спочатку роблять двері, а потім пишуть, щоб через них не ходити,
ДОДУМАЛИСЯ
1210. Ідуть два приятелі з базару. Посіявся дощ, а вони обидва, як на зло, в нових білих кожухах. Шкода одежі, і сховатися ніде. Тоді один пропонує:
— Стій, я придумав! Давай мінятися кохужами — тобі не шкода буде мого, а мені — твого.
НА БАЗАРІ
1211. Продає чоловік на базарі сало, м'ясо. Підходить якась жінка:
— Дядьку, гей, дядьку! Твоя голова продається?
— Ні, тітко, це свиняча. А купиш — буде твоя.
ВІРНИЙ ПЕС
1212. Хлопець продає собаку. Одна жінка захоплюється:
— Який гарний песик! Коли б я певна, що він іще й вірний, відразу б купила.
— Не турбуйтеся, тітонько, собачка вірна,— прихвалює хлопець.
— Звичайно, сказати легко.
— Та це, тітонько, доведено. Втретє продаю, а до мене повертається.
БЮРО ЗНАХІДОК
1213. — Скажіть, будьте ласкаві, не здавали вам парасолі?
— Так, здали, навіть декілька.
— Не може бути, я лиш одну загубив.
ЗАСТРАХУВАВСЯ
1214. Молодий чоловік приходить на приватну квартиру. Хоче зробити добре враження на господиню і говорить:
— Коли я йшов з попереднього місця, моя господиня плакала.
— Зі мною таке не станеться. За квартиру будете мені платити наперед.
НАМІРЯЛИ!
1215. — Бабусю, далеко до сусіднього села?
— Було п'ять кілометрів. А потім приїхали з міста, переміряли, наміряли сім кілометрів та й зникли. А нам тепер ходи ще два кілометри.
НА ПОШТІ
1216. Бабуся принесла на пошту листа.
— Бабко, ваш лист важкий,— кажуть їй,— треба ще одну марку приліпити.
— Та він тоді ще важчим буде!
ІНТЕРВ'Ю
1217. Журналіст до столітнього діда:
— Чи ви все життя прожили в цьому селі?
На це дід з гідністю:
— Ще ні!
ПОМСТА
1218. — Що сталося? Ти вегетаріанець, а їси кроляче м'ясо?
— Тільки з помсти, бо кролик поїв на городі капусту.
ПЕРЕДБАЧЕННЯ
1219. — Вранці, мабуть, буде дощ,— сказала ластівка до подруги, пролітаючи низько над землею.
— Думаєш?
— Недаремне ж люди кажуть: якщо ластівки низько літають — на дощ.
ВІДНОСНІСТЬ
1220. Дві мухи прогулюються стелею.
— І все ж люди дурні,— сказала одна.
— З чого ти взяла? — друга.
— З чого? Спочатку викинуть дикі гроші, аби побудувати квартири з такими стелями, а потім ходять підлогою.
СМАКИ
1221. — Ну й недобра була моя зайчиха! — сказав заєць.
— А по-моєму, нічого, ніжна і приємна,— заперечив вовк.
Що ж, на любов і смак товариш не всяк.
СИЛА ПРОТЕСТУ
1222. Схопив якось лев зайця:
— Ага, попався, косоокий!
— Що, що? — зашипів заєць. — Ану лиши!
Лев покірно опустив зайця:
— Та хіба я що?.. Я нічого... Я так...