— Хто вона, та пані?
— Не знаєте? Відома кінозірка.
— А часто сюди приїздить?
— Досить часто, під час кожної весільної подорожі.
БРЕХНЯ
1348. Журналіст до кінозірки:
— Що ви думаєте про любов?
Кінозірка зіскакує з місця і роздратовано випалює:
— Хто вам наговорив таких дурниць! Я не зраджую свого чоловіка.
ЛАМАЮТЬСЯ ХАРАКТЕРИ
1349. Дід питає кіномеханіка:
— Що воно таке: на екрані не видно нічого, а шуму, тріску — хоч вуха затикай?
— Там теж ламаються характери.
ВСЕ ДЛЯ ГЛЯДАЧА
1350. З кінотеатру глядачі вибираються через темний брудний двір. Хтось звернувся до директора театру:
— Це ж неповага до людей. Вхід як вхід, а вихід — калюжі до колін.
Директор відповідає:
— Дорогий товаришу, гроші ми беремо за вхід, а не за вихід.
КНИГА - ЛІПШЕ
1351. Дама дивилася кінофільм, сценарій якого створено за книгою, яку вона читала. Вийшла з кінотеатру й каже:
— Книга — ліпша, принаймні, нею можна в когось пошпурити.
ЗАЛЕЖНІСТЬ
1352. — Ти любиш фільми, які примушують думати?
— Залежно — про що.
ЗАКІНЧЕННЯ
1353. Якась дама ділиться з приятелькою враженнями від щойно побаченого кінофільму:
— Той фільм має несподіване закінчення.
— Яке ж?
— Коли думаєш, що він вже ніколи не закінчиться, він якраз кінчається.
У КІНОТЕАТРІ
1354. У переповненому кінозалі глядач виходить із ряду, оглядається навколо, а через хвилину повертається туди ж назад. Сідаючи знову на своє місце, питає сусіда:
— Скажіть, прошу, то я на вашу ногу наступив перед цим?
— Так, але нічого не сталося.
— Тоді добре. Я лише перевіряв, чи то моє місце.
ТИША Й СПОКІЙ
1355. — Татку, а що мали люди, поки не було винайдено телевізора?
— Тишу й спокій, мій хлопчику.
ЕРУДИЦІЯ
1356. В товаристві розмовляють двоє громадян:
— Ніщо так не впливає на рівень ерудиції, як телебачення.
— Справді?
— Так, наприклад, скільки разів хтось у мене в домі не включить телевізор, відразу йду до другої кімнати і читаю.
СТАРА МАРКА
1357. — Диви, знову по телебаченню повідомляли, що буде гарна погода, а тут ллє як із відра.
— Казав же я тобі — купи новий телевізор.
ЯК РАДІО
1358. Дюро Омаста купив телевізор. Приятель питає його чи задоволений він приймачем.
— Дуже,— відповідає Дюро.— Як заплющу очі, то наче б радіоприймач слухав.
НОВЕ РАДІО
1359. — Моє радіо, як паровоз.
— Чому?
— Тому, що гуде і свистить на кожній станції.
МОВОЮ НАУКИ
1360. — Як думаєш, мешканці Місяця можуть слухати радіо?
— Ні, вони не можуть мати заземлення.
У ШУМІ
1361. — Читаю в газеті, що радіо в багатьох родинах зайняло місце дитячої колиски.
— Якщо мати на увазі крик, то справді нічого не змінилося,— відповідає лукаво жінка чоловікові.
ПОБОЮВАННЯ
1362. — Мені здається, що газета колись витіснить із життя радіоприймач і телевізор.
— Ну, що ти?!
— А чом би й ні? До радіоприймача і до телевізора не загорнеш нічого.
АВАРІЯ
1363. Узяв дідусь до рук газету, розглядає догори ногами. Внук запитує:
— Що там, дідику, нового?
— Та біда, внучку, аварія на залізниці. Бачиш — паровоз догори колесами.
У КАВ'ЯРНІ
1364. — Громадянине, тож ви тримаєте газету навпаки,— зауважує гість у кав'ярні своєму сусідові.— Напевно, ви й не помітили, що читаєте її догори ногами.
— Ще б пак, не помітив! — відповідає другий гість.— Ви думаєте, що так легко читати цю газету догори ногами?!
УПУЩЕННЯ
1365. Жінка переглядає газету і говорить до чоловіка:
— Завжди одне й те ж упущення — повідомляють про смерть видатних людей, а ніколи про їх народження!
ГРАНДІОЗНА НОВИНА
1366. Прийшов один чоловік до міста й чує:
— Грандіозна новина! Читайте! П'ятдесят чоловік обдурено!
Чоловіка дуже зацікавило, й купив газету. Читає — нічого подібного нема.