— Гей, ти! А що було з іншими?
— А те, що не хотіли дати дорогу, то мусив їх обходити.
ЗАНАДТО!
93. Ув'язнений до пана наглядача:
— Чому тут на кожному вікні грати?
— На всякий випадок...
— Ну, се вже занадто! Хіба хтось захоче викрасти тюрму?
ПАНІ ТА СЛУЖНИЦЯ
94. — Марько! Процідилась молоко?
— Процідила.
— Та на чім, кедь не маємо цідила?
— Та на тій ряднині, що там, під піччю,
— Дівко, та я тою рядниною черевики витирала.
— Йой, паніко, не думайте, що я вже така дурна, Я те бридке обернула наспід.
МУДРА КУПЧИХА
95. У взуттєвий магазин прийшов один панок і вибрав собі черевики за сто крон. Коли треба було платити, панок почухався і каже:
— Забув я гроші, маю лише десять крон. Чи не міг би я решту завтра принести?
Мудра продавщиця згодилася на те, але її чоловік, котрого якраз тоді не було в крамниці, опісля висварив дружину, що дала черевики без грошей.
— Не бійся, чоловіче,— сказала вона.— Я запакувала йому два черевики на ліву ногу!
ЗАСЛУГА
96. Зла пані звільнила служницю з роботи. Коли служниця вже йшла, кинула три пенге собаці.
— А то що таке? — питає пані.
— Не турбуйтесь, пані. Вона їх заслужила. За ті три місяці, що я у вас працювала, вона завжди вилизувала тарілки начисто...
ДОГОВОРИВСЯ
97. На виставці худоби в одному місті побувала сільський староста і піп. Коли старосту запитали, що було цікавого на виставці, він відповів:
— Та нич. Межи биками, то першим був панотець, а межи свинями — я.
ЄПІСКОП І ВИНО
98.В одне село мав приїхати епіскоп. Піп оголосив у церкві, що такого високого гостя треба достойно прийняти. Розказав вірникам, що й як зробити, і, між іншим, запропонував коло дверей тієї хати, де буде ночувати його преосвященство, поставити велику бочку, до якої кожен вірник принесе по літрові найкращого вина. Вранці урочисто вино було піднесено в дарунок поважному гостеві. А бідний Іван, що свого вина не мав, вирішив принести літр води — все одно у бочці вина ту воду і сам бог не розпізнає, не те, що епіскоп.
На другий день уранці панотець від імені своїх вірників передав епіскопу величезну бочку вина. І сталося чудо. Покуштував його преосвященство, а то чистенька водиця, бо кожен із вірників так подумав, як бідний Іван.
СКІЛЬКИ ПИТИ
99. Пан превелебний дуже любив паленку, за що йомудорікали парафіяни і благочинний. Раз він прийшов до церкви, став на коліна перед образом діви Марії і питає, скільки йому пити. А дяк заховався за іконостас і тонким голосом говорить:
— Півдеци (50 грамів), отче.
Піп подумав, що то говорить Христос на руках діви Марії, та й відказує:
— Я не тебе питаю. Ти ще мале й дурне, хай мама скажуть!
МІРА ЩАСТЯ
100. Священик зустрічає свого п'яного парафіянина і з обуренням говорить:
— Знову напився? А вчора був я такий щасливий, коли побачив тебе тверезим!
— Так, панотче, але сьогодні моя черга бути щасливим.
БІДА
101. Піп: — Що нового, пане аптекарю?
Аптекар: — Біда, дорогий приятелю. Якщо бог не нашле яку-небудь холеру чи тиф, то ми обидва станемо жебраками.
У ПОТІ ЧОЛА
102. — Ану скажи мені, Іванку, що то значить: «У поті чола їстимеш хліб свій»?
Іванко відповідає:
— А це значить, панотче, коли у нас буде хліба вдосталь, то будемо доти їсти, доки не впріємо.
ЧЕСНА ВІДПОВІДЬ
103. Піп до учнів: — Чому ми кажемо: «Хліб наш насущний дай нам днесь», а не кажемо: «назавжди»?
Малий хлопець: — Бо попліснявіє.
ЗАБАГАТО
104. — Один єзуїт сказав мені, щоб я дав тисячу крон на церкву, то піду до неба.
— І ти дав?
— Поки що ні, бо це забагато. Я йому сказав, що почекаю, поки місця на небі подешевшають.
ДО НЕБА...
105. Піп: — Діти, чи може хтось полетіти до неба? Іванко: — Я!
Піп: — Що кажеш, дурню?
Іванко: — То няньо завжди лякають: як копну тебе, то аж на небо полетиш.
НА УРОЦІ РЕЛІГІЇ
106. Піп (щоб заохотити хлопця ходити до церкви) : — Іване, а скажи мені, куди ми повинні ходити кожної неділі та яке найліпше місце для нас?
Іван: — Я знаю, пане превелебний. До вдовиці, з якою ви ходите пити вино.