АМБРОЗІЯ
1552. — Пане офіціант, одну амброзію!
— Як, як?
— Ви хіба не знаєте, що таке амброзія?
— Ні, прошу, не знаю.
— То ж їжа богів, пане офіціант.
— Господи, боже мій! Тож я вас і не впізнав.
В ОСТРАВІ
1553. — Гей, Франто, що попросимо до тої ковбаси?
— Буханку рідкого хліба, тобто десять кухлів пива.
ПРОФІЛАКТИКА
1554. — У нашому ресторані запровадили новий профілактичний захід.
— Який?
— Клієнт мусить заплатити за страву ще до того, як покуштує її.
ОБІД
1555. Двоє мужчин сидять за одним столом у ресторані. Один з них питає:
— Ви не обідаєте?
— Ні. Стережу свій плащ.
— Чому ж?
— Бо ваш уже вкрали.
МЕНЮ
1556. До сільської їдальні заходить турист і робить замовлення:
— Прошу подати чорну ікру, смаженого лосося, вино, а потім каву і коньяк.
Кельнер занотовує все акуратно І йде на кухню. Через хвилину повертається і каже до гостя:
— Шеф сказав, що коли б ми все це мали, самі б поїли.
ДВІСТІ КРАПЕЛЬ
1557. Після екзамену студент заходить до ресторану.
— Коньяку!
— Скільки?
— А скільки коштує?
Кельнер назвав високу ціну.
— А крапля скільки?
— Нічого.
— Тоді накапайте мені двісті крапель.
РАДІСТЬ
1558. В нічному ресторані до завідувача підходить гість:
— Скажіть мені, будь ласка, чи був я тут учора ввечері?
— Так.
— А дав я вам наперед дві тисячі злотих і потім пропив?
— Так.
— Дякувати богу! Я вже злякався, що загубив!
ВВІЧЛИВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
1559. В ресторані, знаному по ввічливій обслузі, відвідувач звертається до кельнера:
— Прошу подати меню.
— Ласкаво прошу.
— Що можете для мене порадити?
— Йдіть додому.
— Чому ж?
— Кухня вже не працює.
НЕЗАДОВОЛЕННЯ
1560. В дорогому ресторані офіціант звертається до відвідувача:
— Бачу, що гість незадоволений. Чи було щось пересолене?
— Так, рахунок.
БУЛО СВІЖЕ
1561. Гість до власника провінційного ресторану:
— В цьому місті я вже сьомий день і вельми шкодую, що не відвідав вашого ресторану з першого дня.
— Вам так сподобалося?..
— ...бо сім днів тому це м'ясо, напевне, було свіже.
ВИБІР
1562. В маленькому ресторані відвідувач звертається до офіціанта:
— Прошу показати меню.
— Дуже прошу, але я і так певен, що візьмете відбивну.
— Така вже смачна?
— Ні, але більше нічого немає.
ЧОГО НЕ БУВАЄ
1563. Клієнт: — Чому ви не долили мені до самої мірки?
Офіціант: — Вибачте, я короткозорий.
Клієнт: — А чи не ставалося з вами таке, щоб комусь перелили над мірку?
Офіціант: — Що?! Ви собі думаєте, що я зовсім сліпий?!
У ВАГОНІ-РЕСТОРАНІ
1564. Клієнт: — Це м'ясо таке тверде, що не можу його погризти. Покличте шефа!
Офіціант: — Не поможе. У нього вставні зуби.
МУКА
1565. — Як живе наш шеф-кухар?
— Вимучує нову назву для вчорашніх котлет.
ПОКИ НЕ ГОТОВО
1566. — Скажіте, кухарю, чому ви не вивісите меню? Ніколи не знати, що буде на обід.
— Поки не готове, я і сам не знаю, що вийде.
ОДНАКОВІ СМАКИ
1567. Клієнт: — Невже ви думаєте, що я їстиму тану негідь! Покличте завідувача.
Офіціант: — Це ні до чого, він теж не їстиме.
ДРУЖНЄ СЛОВО
1568. Чоловік вирішив зустріти Новий рік у ресторані. Сів скромно в кутку і покликав офіціантку:
— Золотце, почастуйте мене чарчиною горілки, порцією котлет і дружнім словом.
Через кілька хвилин офіціантка ставить перед гостем горілку й котлети і хоче йти. Чоловік гірко зітхнув:
— А де ж добре, дружнє слово?
Офіціантка нахилилася й шепнула на вухо:
— Не їжте котлет!
РЕКЛАМА
1569. В ресторані відвідувач звертається до кельнера:
— Чому порція, яку я дістав сьогодні, наполовину менша від вчорашньої, а ціна — та сама?
— А де ви сиділи вчора?
— Он там, біля вікна.
— Бачите, гостям, що сидять біля вікна, ми даємо спеціально великі порції.