Коли достиг учергове лісовий виноград, чоловіки, яким раніш було до цієї роботи байдужечки, наввипередки заходилися збирати ягоду, обмуровувати каменем давильні ями. Вони вже скумекали, що сік має вистоятися, й ховали наповнені глеки та барила чимдалі від пронозливого ока. Частину жінки, правда внишпорили, — але не все, далеко все!
Звідтоді й пішло світом вино. Чоловіки, за винятком непитущих, донині вважають, буцім те питво від бога. А жінки… Втім, з цього приводу красномовно висловилася чорнява прадавня молодиця. Важко щось додати.
