Однак уранці з’ясувалося, що операція Мак-Мурдо, так добре продумана та виконана, провалилася. Вілкокс виявився занадто завбачливим. Чи то доля багатьох інших жертв, чи якесь передчуття змусили його якраз напередодні перебратися з сім’єю в інше, безпечніше житло... Вибух зруйнував порожній будинок.
— Байдуже, — сказав Мак-Мурдо, — він моя жертва, і я дістануся до нього, хоч би й мені довелося чекати цілий рік.
Збори ложі висловили Мак-Мурдо довіру. А через кілька тижнів газети повідомили, що Вілкокса застрелили із засідки.
Ось такими були «подвиги» Прибирачів, котрі перетворили долину Вермісси на Долину страху. У старих часописах можна прочитати й про те, як двох полісменів, Іванса і ґента, застрелили, коли ті намагалися заарештувати двох Прибирачів; як застрелили місіс Лербі, котра сиділа біля ложа свого чоловіка, мало не до смерті побитого за наказом Мак-Ґінті; як спершу вбили старшого Дженкінса, а потім і його брата; як понівечили Джеймса Мердока; як підірвали будинок Степгауза, винищивши цілу сім’ю; як жорстока смерть спіткала Стендалса — і все це упродовж однієї зими.
Ця страшна зима закінчилася, але весна, яка знімає кайдани з природи, не принесла полегшення жителям Долини страху.
Розділ 6. Небезпека
До весни Мак-Мурдо вже отримав чин диякона братства й став однією з чільних постатей у раді ложі. Його думкою цікавилися, його допомоги просили чи не в кожній новій справі. Але що популярнішим ставав він серед Прибирачів, тим похмурішими були погляди містян, коли він проходив вулицями Вермісси. Чаша їхнього терпіння, здавалося, переповнилася, і страх поступово змінювався відчаєм. До ложі долинали чутки про таємні збори в редакції «Вісника», про те, що жителі вирішили створити загін самооборони та запасаються зброєю. Однак Мак-Ґінті та його посіпаки всього цього не боялися. В їхніх рядах налічувалося достатньо людей, пов’язаних круговою порукою, щоб бити на сполох через заляканих до смерті містян. Усе зведеться, як і досі, до порожніх балачок і, можливо, до кількох безрезультатних арештів.
Але якось у травні, коли Мак-Мурдо збирався йти на звичне суботнє засідання ложі, до нього прийшов Морріс, слабкий і боязкий чоловічок.
— Можна мені відверто переговорити з вами, містере Мак-Мурдо? — спитав він.
— Певна річ, — відповів Мак-Мурдо.
— Я не забув, що якось виклав перед вами свої сумніви, і ви не видали мене.
— Було б про що розмовляти! Я ж казав вам тоді, що не зрадник. Але це не означає, що я з вами заодно.
— Я це знаю і все ж лише вам чомусь можу відкрити душу й знати, що ви мене не зрадите.
Гість із хвилину помовчав.
— Тут, — продовжував він далі, притиснувши руку до грудей, — зберігається таємниця, яка мене пече. Мушу нею поділитися... Якщо я мовчатиму, можливо, загинемо ми всі.
Мак-Мурдо пильно поглянув на тремтячого Морріса та налив йому віскі.
— Випийте, — запропонував він. — Це допоможе опанувати себе.
Морріс хильнув, і його щоки трохи порожевіли.
— Можу пояснити все однією фразою: на наш слід натрапив детектив.
Мак-Мурдо здивовано глянув на нього.
— Оце новина! Хіба вся округа не сповнена полісменами та детективами? А яка від них користь?
— Ні, це не місцевий детектив. Тутешніх ми справді знаємо, і боятися їх нічого. Але тут інша річ. Ви чули щось про агенцію Ната Пінкертона?
— Щось таке читав.
— Повірте, якщо люди Пінкертона беруть чийсь слід, то їхні дні злічені. Від них не врятуватися. Це вам не місцева поліція і навіть не федеральна. Їм дуже добре платять, і питання «спіймати чи впустити» для них не існує. У них хватка бульдогів. Тому якщо один із цих пінкертонів за нами стежить, нам кінець.
— Не гарячкуйте! Його можна позбутися.
— Отака ваша перша думка! Те саме скажуть і в ложі. Знову справа скінчиться вбивством!
— Вбивство — дрібниця! Тут це звична річ.
— Звісно, але не мені наводити вбивць на слід... Та після цього я не матиму й хвилини спокою! А тим часом ідеться про наші життя. Заради Бога, скажіть, що мені робити?
І, охоплений муками нерішучості, він почав гойдатися на ослінчику з боку на бік. Схопивши Морріса за плече, Мак-Мурдо добряче трусонув гостя.
— Послухайте, ви не виправите ситуації, завиваючи, як удова на похороні. Назвіть факти. Хто він? Де він? Як ви про нього дізналися?