Выбрать главу

Людей, які нехтують молитвою, огортає темрява диявола. Нашіптуючи спокуси, сатана доводить їх до гріха лише через те, що вони нехтують перевагою молитви, яку дав їм Бог.

Чому ж сини та дочки Божі так неохоче моляться, тоді як молитва є ключем у руках віри, який відмикає небесну скарбницю, де зберігаються безмежні багатства Всемогутнього? Якщо не молитися постійно й не пильнувати, нам загрожує небезпека стати байдужими, ухилитись від правдивої дороги. Сатана намагається постійно чинити нам перешкоди на шляху до престолу милості, щоб, знехтувавши молитвою та вірою, ми не отримали благодаті й сили для подолання спокуси.

Ми можемо твердо вірити, що за певних умов Бог вислуховує наші молитви і відповідає на них. Насамперед треба відчути потребу в Його допомозі. Він обіцяв: “Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки — на суходіл” (Ісаї 44:3). Хто голодний і спраглий, хто всім серцем лине до Бога, може бути впевнений, що Бог задовольнить його прагнення. Але Боже благословення буде отримане лише тоді, коли серце відкрите для впливу Святого Духа.

Гостра потреба, яку ми маємо, є найпереконливішим і найкрасномовнішим доказом на нашу користь. Але ми повинні самі звертатися до Господа, щоб Він задовольнив наші потреби: “Просіть і отримаєте” (Матвія 7:7). “Той, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за нас всіх, як же з Ним і не дарує нам всього?” (Римлянам 8:32).

Однак, якщо ми миримося з беззаконням у власному серці, якщо прив'язані до якогось гріха, Господь не почує нас. Але молитва щирої душі, котра кається, завжди буде почута і прийнята. Якщо ви визнаєте всі свої гріхи і залишите їх, то можете вірити: Бог відповість на ваші прохання. Власною доброчинністю вам ніколи не здобути ласки Божої, бо лише завдяки заслугам Ісуса Христа ви зможете спастися; тільки Його кров може вас очистити. Проте ми повинні дотримуватися певних умов, за яких можемо бути прийнятими.

Другою умовою дієвості молитви є віра. “Той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду” (Євреям 11:6). Ісус сказав Своїм учням: “…І все, що будете просити в молитві, вірте, що отримаєте — і буде вам” (Марка 11:24). Чи довіряємо ми Його слову? Цьому запевненню немає меж, і вірний Той, Хто обіцяв. Навіть тоді, коли ми відразу не отримуємо того, чого просимо, ми неодмінно повинні вірити, що Господь нас чує і дасть відповідь на щиру молитву. Люди настільки схильні помилятись і бувають такими короткозорими, що деколи просять того, що не може принести їм благословення. Тому люблячий Небесний Отець у відповідь на молитви дає лише те, що принесе найбільшу користь, що ми самі вибрали б для себе, якби в промінні божественного світла могли бачити все так, як бачить Він. Навіть тоді, коли нам здається, що на наші молитви немає відповіді, ми повинні покладатись на Його обіцянку. Відповідь обов'язково надійде свого часу, і ми отримаємо благословення, в якому маємо найбільшу потребу. Проте вважати, що ми завжди отримаємо відповідь саме тоді і саме таким чином, як ми цього бажаємо, є самовпевненістю. Бог надто мудрий, щоб помилятись, і надто добрий, щоб позбавити благословення тих, хто тримається правди. Тому не бійтесь довіряти Йому, навіть якщо не отримали негайної відповіді на ваші молитви. Покладайтесь на Його тверду обітницю: “Просіть і буде вам дано” (Матвія 7:7).

Якщо ми перебуваємо в полоні сумнівів і побоювань або намагаємось осягнути те, чого не можемо пояснити і що сприймається вірою, то наші труднощі примножаться і збільшаться. Але якщо ми прийдемо до Бога, усвідомлюючи власну безпорадність і залежність від Нього (а воно так і є насправді), і в смиренні та з непохитною вірою розповімо про свої потреби Тому, Хто має безмежний розум. Хто бачить все у Своєму творінні і керує Всесвітом згідно зі Своєю волею та Словом, — то Він почує наші благання і проллє світло в наші серця. Щира молитва об'єднує віруючих з безмежним Богом. У той час не може бути видимих доказів того, що Спаситель звертає Своє лице до нас із любов'ю та милосердям, але насправді це так. Його рука простерта над нами з любов'ю та сердечною ніжністю, хоча ми можемо й не відчувати Його видимого дотику. Якщо людина просить у Бога милості та благословення, то її серце теж повинно сповнитися духом любові та прощення. Як можна молитись: “І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим” (Матвія 6:12) і водночас плекати духа непрощення? Якщо ми віримо, що Бог чує наші молитви, то повинні прощати ближнім так і настільки, наскільки ми самі сподіваємось бути прощеними.

Наполегливість у молитві є умовою для отримання відповіді. Постійно моліться, щоб зростати у вірі та християнському досвіді. Перебуваючи “в молитві постійно”, потрібно “бути тривалими і пильнувати з подякою в ній” (Римлянам 12:12; Колосянам 4:2). Апостол Петро просить віруючих: “Отже: будьте мудрі і пильнуйте в молитвах” (1 Петра 4:7). Апостол Павло радить: “В усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою” (Филип'янам 4:6). “А ви, улюблені, — писав апостол Юда, — будуйте себе найсвятішою вірою вашою, моліться Духом Святим і бережіть себе у Божій любові” (Юди 20—21). Постійна молитва — це непорушний союз душі з Богом, завдяки якому життя від Бога вливається у наше життя, наповнюючи його чистотою та святістю.

Ретельність у молитві конче необхідна. Ніщо не повинно бути перешкодою у молитві. Докладіть усіх зусиль, щоб підтримувати тісний зв'язок з Ісусом. Не пропускайте жодної нагоди бути там, де підносяться щирі молитви. Ті, хто справді шукають спілкування з Богом, будуть відвідувати молитовні зібрання і старанно виконувати свої обов'язки. Вони прагнутимуть отримати нові благословення, котрі можуть дати такі зібрання, і використовуватимуть кожну можливість бути там, де відчують на собі промені небесного світла.

Необхідно молитись у родинному колі, але не забувати про молитву на самоті, бо це життя душі. Неможливо зростати й укріплятись у благодаті, нехтуючи молитвою. Не досить молитися тільки в сім'ї або під час молитовних зібрань. Наодинці з Богом відкривайте своє серце перед Його всевидячим оком. Тільки Він повинен чути вашу потаємну молитву. Ніяке цікаве вухо не повинно чути ваших прохань. Перебуваючи на самоті з Богом, душа звільняється від стороннього впливу і звертається до Бога. Цілющим і благословенним буде вплив Того, Хто бачить таємне і завжди чує сердечні молитви; з простодушним довір'ям така людина спілкується з Богом і вбирає в себе проміння божественного світла, щоб укріпитись і здобути підтримку в боротьбі із сатаною. Отож, наша сила — у Богові.

Виконуючи свої щоденні обов'язки, моліться на самоті, якомога частіше відкривайте своє серце перед Богом! Саме так Єнох “ходив з Богом”. Ці непомітні молитви, немов дорогоцінний фіміам, підносяться до престолу благодаті. Сатана не може перемогти людину, серце якої перебуває з Богом.

Ніколи і ні за яких обставин молитва до Бога не буває недоречною. Ніхто не може перешкодити нам відкрити свої серця у щирій молитві. Наприклад, серед вуличного натовпу, під час напруженої роботи звертайтеся до Бога, прохаючи в Нього допомоги та керівництва, як це робив Неємія, коли викладав свою справу перед царем Артаксерксом. Завжди і всюди моліться. Нехай двері вашого серця будуть постійно відчинені; запрошуйте Ісуса увійти і перебувати в нас бажаним небесним Гостем.

Хоча вас може оточувати розбещене та нечисте середовище, немає потреби дихати його отруйними випарами; адже ви маєте змогу жити в чистій атмосфері Небес. Відкриваючи свої серця перед Богом у щирій молитві, ми можемо зберегти себе від нечистих, хтивих думок. Люди, серця яких відкриті, щоб сприймати допомогу та Божі благословення, не будуть перебувати в атмосфері, яка огорнула сучасний світ; вони — в постійному єднанні з небесами.

Необхідно глибше пізнати Ісуса і повніше усвідомити значення вічних цінностей. Відблиск небесної святості повинен прикрашати характери Божих дітей, а щоб це здійснилось, потрібно шукати божественного відкриття небесних істин. Нехай же душа сягає небесних висот, щоб ми відчули подих чистої небесної атмосфери. Ми можемо постійно знаходитись так близько до Бога, що під час кожного несподіваного випробування наші думки звертатимуться до Нього так же природно, як квітка повертається до сонця.