Щастя, до якого ми прагнемо з корисливих міркувань, відмовляючись від виконання власних обов'язків, не може бути стійким та тривалим; воно швидко минає і наповняє душу почуттям самотності та гіркоти. Лише служіння Богові приносить радість та задоволення. Християнин не блукає сумнівними стежками, він не підвладний смуткові та розчаруванню. Навіть якщо ми не насолоджуємось утіхами в цьому житті, можемо з радістю надіятись на майбутнє вічне життя.
Вже тут, на землі, християнин може зазнати радості спілкування з Христом, насолоджуватися світлом Його любові, постійно втішатися Його присутністю. З кожним днем ми можемо наближатися до Ісуса, набувати глибшого досвіду в пізнанні Його любові, подумки осягати славну небесну Вітчизну. Тому не втрачаймо надії, і, як ніколи раніше, сповняймося твердої рішучості та впевненості. “До цього місця допоміг нам Господь” (1 Самуїлова 7:12) і допомагатиме до кінця.
Пам'ятаймо незаперечні докази того, що Господь зробив для нас, аби вирвати із руки ворога; пам'ятаймо всі благословення, якими Він нас обдарував; сльози, які Він витер; труднощі, які Він усунув; болі, які Він полегшив; страх, який Він прогнав; потреби, які Він задовольнив; щедроти, які Він послав — і таким чином зміцнимося силою, щоб пройти решту нашої земної подорожі.
Ми не можемо не думати про труднощі, котрі чекають на нас у майбутній боротьбі. Але, оглядаючись у минуле і дивлячись у майбутнє, скажемо: “До цього місця допоміг нам Господь”. “Як дні твої, примножуватиметься сила твоя” (Повторення Закону 33:25). Господь не пошле нам випробування понад наші сили. Тому працюватимемо там, куди Господь нас пошле, і непохитно віритимемо, що яким би не було випробування, Господь дасть силу його витримати.
Прийде час, коли відчиняться небесні брами для Божих дітей і з вуст Царя прекрасною музикою слави полинуть слова благословення: “Прийдіть, благословенні Отця Небесного, вспадкуйте царство, уготоване вам від створення світу” (Матвія 25:34).
Тоді відкуплені будуть ласкаво прийняті в Небесній Вітчизні, яку приготував їм Ісус. їхні нові співгромадяни відрізнятимуться від тих, котрі оточували їх на грішній землі. Там не буде нечестивих і невірних. Спасенні спілкуватимуться з тими, хто переміг сатану і силою Божої благодаті досягнув досконалості характеру. Кожний гріховний нахил, недосконалість, які докучали їм на землі, будуть усунені кров'ю Христа. Вони будуть освітлені Його славним сяйвом, що перевершує блиск сонця. В них засяє моральна краса та досконалість Христового характеру. Як безгрішні істоти, вони стоятимуть перед великим білим престолом, розділяючи велич і переваги ангелів.
Дивлячись на славну спадщину, яка попереду, “який викуп дасть людина за душу свою?” (Матвія 16:26). Вона може бути бідною, однак мати таке внутрішнє багатство і гідність, якими світ ніколи не міг би її наділити. Душа, спасенна й очищена від гріха, повністю посвячена на служіння Богові, є безцінною в очах Неба. У присутності Бога та святих ангелів Небеса радіють кожній викупленій душі, і лунає святий тріумфальний гімн перемоги.