Я так не можу.
Усе гаразд. До цього вже давно йшло. Тепер дійшло. Іди на південь. Роби все, як ми робили.
З тобою все буде добре, тату. Має бути.
Ні, не буде. Зброю постійно тримай при собі. Тобі треба знайти хороших людей, але не можна ризикувати. Жодних ризиків. Чуєш?
Я хочу бути з тобою.
Не можна.
Будь ласка.
Не можна. Треба нести вогонь.
Я не знаю, як це робити.
Знаєш.
А він хоч справжній? Цей вогонь?
Так, справжній.
А де він? Я не знаю, де він.
Знаєш. Він — у тобі. І завжди там був. Я його бачу.
Просто забери мене із собою. Будь ласка.
Я не можу.
Будь ласка, тату.
Я не можу. Не зможу тримати мертвого сина на руках. Думав, що зможу, але ні.
Ти казав, що ніколи мене не залишиш.
Я знаю. Вибач. Я з тобою всім своїм серцем. Назавжди. Ти для мене найкращий. І завжди був. Якщо мене тут не буде, ти все одно можеш зі мною розмовляти. Говори зі мною, і я говоритиму з тобою. От побачиш.
І я тебе почую?
Так. Почуєш. Тобі тільки треба уявити цю розмову. І почуєш мене. Треба потренуватися. Просто не здавайся. Гаразд?
Гаразд.
Гаразд.
Мені дуже страшно, тату.
Я знаю. Але в тебе все буде гаразд. Тобі пощастить. Я знаю напевне. Тепер мені краще помовчати. Бо знову почну кашляти.
Усе гаразд, тату. Не треба говорити. Усе гаразд.
Він наважився пройтися по дорозі так далеко, як зміг, а потім повернувся. Батько спав. Хлопець сів поруч під фанерою й дивився на нього. Заплющив очі й заговорив із батьком, а тоді сидів, не розплющуючи очей, і слухав. Потім знову спробував.
Чоловік прокинувся в темряві й тихенько закашляв. Лежав і прислухався. Хлопець сидів коло вогню, загорнувшись у ковдру, і дивився на нього. Крапала вода. Тьмяне світло. Старі сни зазіхали на яв. Крапало в печері. Світло лилося від свічки, що її хлопець ніс на мідній побитій підставці. Віск скрапував на каміння. Сліди незнаних створінь на мертвому лесі. Холодним коридором вони дійшли туди, звідки не повертаються. Від початкової точки до теперішньої єдиним виміром було світло, яке вони несли із собою.
Тату, а ти пам'ятаєш того хлопчика?
Так. Пам'ятаю.
Як думаєш, у нього все гаразд?
Так, само собою. Гадаю, усе гаразд.
Як думаєш, він не загубився?
Ні. Він не загубився.
А я боюся, що загубився.
Гадаю, у нього все гаразд.
Але хто ж його знайде, якщо він загубиться? Хто знайде хлопчика?
Добро знайде хлопчика. Завжди знаходило. І знайде знову.
Тієї ночі він спав, обіймаючи батька, але коли вранці прокинувся, той був холодний і закляклий. Довго сидів і плакав, а тоді підвівся й пішов крізь ліс до дороги. Коли повернувся, став на коліна біля батька, узяв його за руку і стояв, знову і знову повторюючи його ім'я.
Лишався біля батька три дні, а потім вийшов до дороги й оглянув пройдену частину шляху, подивився туди, звідки вони прийшли. Хтось наближався. Хлопець хотів було повернутися і втекти до лісу, але передумав. Просто стояв на дорозі й чекав, тримаючи револьвер. Всі ковдри він накидав купою на батька, а сам замерз і зголоднів. З'явився чоловік у сіро-жовтій гірськолижній куртці та став, роздивляючись хлопця. На плечі в чоловіка дулом униз висів дробовик на плетеному шкіряному ремінці, а ще він мав нейлоновий бандольєр з патронами. Бородатий ветеран давніх сутичок, щоки пошрамовані аж до кісток, а одне око зизувате. Коли говорив і всміхався, рот кривився.
Де той чоловік, із яким ти був?
Помер.
То був твій батько?
Так. Мій тато.
Мені шкода.
Я не знаю, що робити.
Думаю, тобі варто піти зі мною.
А ти з хороших?
Чоловік відкинув капюшон з обличчя. Довге сплутане волосся. Подивився на небо. Ніби там було на що дивитися. Поглянув на хлопця. Ага, сказав він. Я з хороших. Чому б тобі не опустити револьвер?
Я не повинен нікому віддавати револьвер. Що б не сталося.
Мені він не треба. Просто я не хочу, щоб ти мене брав на мушку.
Добре.
Де твої речі?
У нас їх небагато.
У тебе є спальний мішок?
Ні.
А що є? Ковдри?
Я загорнув у них тата.
Показуй.
Хлопець не поворухнувся. Чоловік спостерігав за ним. Потім став на одне коліно, скинув дробовика з плеча, поставив його на дорогу й зіперся на цівку. Набої у гніздах нагрудного патронташа були виготовлені власноруч і запечатані парафіном. Чоловік пахнув багаттям. Дивись, сказав він. У тебе два варіанти. Ми там трохи посперечалися, чи взагалі по тебе йти. Можеш лишитися тут із татом і померти чи можеш піти зі мною. Якщо лишишся, тримайся якомога далі від дороги. Не знаю, як ви взагалі так далеко дійшли. Однак тобі буде краще піти зі мною. З тобою все буде гаразд.