— Я тебе прекрасно розумію, — почала вона. — Якщо буде можливо, ти побачишся з Лі?
— Побачення з Лі — перше в моєму порядку денному. Більше того, коли в нього будуть канікули, я хочу взяти його з собою. Це буде цінним досвідом для інженера-початківця.
— О, як чудово, Александре! Я така вдячна тобі!
Тепер він зупинився і поглянув на неї.
— Зараз я спитаю в тебе таке, чого ніколи іще не питав, бо Лі поїхав досить швидко, а ми з тобою не були тоді ще настільки близькими людьми. Я хочу дізнатися ось про що: чи може Лі виставляти себе як китайського принца, якщо його прізвище — Костеван.
Її сміх був настільки невимушеним та привабливим, що всі, хто стояв поблизу, повернулися і безцеремонно поглянули на них; звісно, Александр Кінрос під руку з розкішно-прекрасною жінкою приваблював погляди, але то були погляди вкрадливі, потайливі, бо ходили вперті чутки, що та жінка — аж ніяк не його дружина.
— Александре, Лі вже скоро виповниться п’ятнадцять! А ти чекав цілих шість років, щоб поставити це запитання! За порадою Суня я сказала керівництву школи, що Лі буде вчитися інкогніто, бо його батько має впливових ворогів, які підуть на все, щоб заподіяти йому лихо, не виключаючи викрадення його сина. Уся школа буквально живе цією таємницею, і Лі дуже втішається з того, що його співучні губляться в здогадках про його походження. Якби там були інші китайці, таємницю було б легше розгадати, але до недавнього часу Лі був єдиним. Минулого року з’явилися іще двоє, але вони — сини багатих торговців-дворян з Вампоа, які з пихою та погордою дивляться на Пекін.
— От і добре, — мовив Александр і весело вишкірився.
— Ти поїдеш і пропустиш прийняття декотрих важливих законів, — завважила Рубі. — Мені сказали, що Паркс збирається позбавити католицькі школи державної фінансової підтримки — а також школи інших конфесій. Але для інших шкіл це не так важливо, бо вони фінансуються багатими снобами. А до католицьких шкіл ходять діти з бідніших прошарків населення.
— Який же ж він жахливий протестантський фанатик! — вигукнув Александр.
— Готується новий законопроект про землю, а також іще один законопроект, спрямований на обмеження китайської імміграції. Ага, там іще будуть законопроекти стосовно виборів — а чому це політики маніпулюють межами виборчих округів?
— Щоб мати більше голосів, Рубі. Не став риторичних запитань.
— Еге ж! Є іще один законопроект, який мене непокоїть, — це той, що стосується спиртного. Він дає округам право встановлювати заборону на алкоголь — пуритани чортові!
— Можеш не турбуватися, Рубі, — заспокійливо мовив Александр, стискаючи її руку. — Кінрос не проголосує за скасування спиртного, бо він і так є містом досить цнотливим, враховуючи те, що китайці не п’ють. Пуритани не отримають тут необхідних їм голосів, бо китайці права голосу не мають, а білі люблять своє спиртне надто сильно, щоб проти нього проголосувати.
— Як би там не було, у мене — готель, а не бар. До того ж завжди можна буде підмазати поліцію, як у Гілл-Енді.
— Тобі не доведеться цього робити, запевняю тебе. — Раптом вираз його обличчя посуворішав і він мовив серйозним тоном: — Не дивуйся, якщо я залишуся там надовго.
— А скільки для тебе «надовго», Александре?
— Два, три, може, чотири роки.
— Господи! До того часу, як ти повернешся, у мене там дещо знову відросте і я ще раз стану незайманкою. Вчетверте.
— А я до тебе так і буду ставитися, моя люба.
— Це означає, що ти матимеш достатньо часу, щоб улаштувати Лі до Кембриджу?
— Так. Можливо, підприємство «Апокаліпсис Ентерпрайз» фінансуватиме професорську кафедру або започаткує дослідницьку лабораторію.
— Як же поталанило Лі! Молитиму Бога, щоб він це зрозумів та оцінив, — сказала Рубі.
— Гадаю, так воно і буде, — сказав Александр і посміхнувся.
Хоча від’їзд чоловіка наприкінці 1879 року і став для Елізабет повною несподіванкою та потрясінням, вона не жалкувала, що він їде. Хто невтішно побивався, так це Нелл; батько почав брати її з собою і показувати цехи, дільниці по збагаченню руди, а одного разу, коли їй уже виповнилося три роки, Александр узяв малу з собою в шахту. Що ж тепер їй робити — цілими днями стирчати вдома?