— Як ви все продумали! — здивувався Сунь.
— А який сенс братися за справу без належної підготовки, друже мій? Тож подумайте про мою пропозицію, гаразд? Двадцять чоловіків, ніяких жінок, і спочатку це буде не лише намивка золота. Згідно з законом, я мушу спорудити огорожу довкола своєї землі і звести на ній будинок. Це основна умова, і цим спочатку ми і займемося. А коли з приготуваннями покінчимо, можна буде цілком легально приступити до видобутку золота. Легальність нам дуже потрібна, бо є один скватер, який невдовзі дуже засмутиться.
— Господи милосердний! — відреагувала Рубі. — Александре, ти що — божевільний?!
— Навпаки, — весело вишкірився він. — При здоровому глузді — як ніколи. Сунь приходив з тобою поговорити, еге ж?
— Так, бо обачливість — друга натура і в нього, і в мене.
Вони підійшли до стійла, немов маючи намір поглянути на Александрову кобилу; у тому місці їх начебто ніхто не міг би підслухати.
— І цей скупий шотландець, — зашипіла Рубі, вирячивши очі, — збирається утримувати підстаркувату проститутку! Та я прекрасно можу обійтися і без ваших жалюгідних подачок, містере Кінрос! Ви мене не обдурите! Варто вас лише трохи пошкребти — і відразу ж вигулькне біблійний фанатик! Може, я й починала свою діяльність як чужа підстилка, а тепер живу тим, що наймаю інших дівчат, щоб вони працювали підстилками, але принаймні це — чесна робота! Так, чесна! Коли жінка одружена, їй не хочеться виконувати свої подружні обов’язки. Я не звинувачую її в цьому, бо її чоловік або надто п’яний, щоб у нього добре піднімався прутень, або надто скупий, хоча для себе він не шкодує грошей, щоб купити тютюну та спиртного! Тому він іде на сторону і шукає дівчину, щоб випорожнити в неї своє застояле старече сім’я. І коли ти навіть не знаєш цього чоловіка — про кохання я взагалі мовчу, — то хіба ж ти не мусиш брати з нього гроші за те, що він впорскує в тебе своє сім’я, га? Хіба ж ні, ти, святенницький скнаро?
Александр мало на підлогу не впав від сміху.
— Ой, Рубі, я так люблю, коли ти ораторствуєш! — Він витер сльози, взяв її за руки і не відпустив, коли вона спробувала вирватися. — А тепер послухай мене, ти, пришелепувата фанатичко! Слухай і мовчи! Інколи з певних людей починається низка подій, а ти і є саме такою людиною. Без тебе у мене ніколи б не виникло бажання укладати угоду з Сунем Чжоу, а це, у свою чергу, призвело б до купи проблем у моєму новому бізнесі. Я плачу тобі не за те божественне задоволення, що ти мені його даруєш, а за безцінну ділову послугу. Так, я дійсно скупий шотландець, але зазвичай шотландці є також щедрими та великодушними людьми, і я — один із них. Щоб стати тим, ким я є зараз, мені доводилося бути скнарою, але тепер, коли я можу собі дозволити ним не бути, я ним не буду. Це — ділова угода, у якій ти заслужила місце партнера, Рубі, — навіть попри те що наразі ти є лише, так би мовити, партнером у ліжку.
Ця остання фраза, така відверто задирлива й зухвала, розсмішила Рубі; буря минула.
— Гаразд, гаразд, бачу, куди ти хилиш, негіднику. Потиснімо руки.
Александр потиснув її простягнуту руку, а потім притягнув Рубі до себе і поцілував. Тепер так легко буде її кохати, бо вона завжди буде поруч!
Угода між шотландцем та китайцем означала необхідність надзвичайної обережності та майже маніакальної таємничості. У своїй общині в Гілл-Енді Сунь оголосив, що місяців на шість-вісім поїде до Китаю і візьме з собою охоронця; тим часом його дружина та діти залишаться під опікою Сема Вонґа, Чана Хуа та інших родичів.
Двадцять чоловіків, набраних Сунем, були молодими сильними хлопцями, котрих, як здогадувався Александр, пов’язували з Сунем узи, які не вдасться розірвати жодному некитайцю. Вочевидь, вони були віддані йому аж до смерті. Незважаючи на те що ці хлопці говорили англійською краще за більшість місцевих китайців, вдягнені вони були як робітники-кулі.
Місія до Китаю помпезно вирушила дорогою, що вела до Райдела. Тут завжди був більш пожвавлений рух порівняно з дорогою, що вела до Батерста, оскільки Райдел слугував залізничним перевалочним пунктом на шляху до Гілл-Енда. На під’їзді до Райдела група дочекалася темряви, а потім звернула з дороги і щезла у найближчому лісі.