Тому він не став рвати свої стосунки з Рубі, а це ускладнило ситуацію, бо йому довелося докладати зусиль, щоб це залишалося таємницею. Якщо він дозволить Елізабет самостійно прогулюватися містом, то якась мстива стара карга обов’язково увіп’ється в неї своїми пазурами; можливо, навіть сама Рубі може виказати їй таємницю. Бо вона відразу ж витягнула з Александра всю правду, коли він повернувся до міста і до неї — жінки, без якої не міг жити.
— Ти розлюбив мене і покохав свою свіжозаморожену дружину, — злостиво зауважила вона.
— Навіть гірше, — похмуро мовив він. — Я кохаю обох жінок одночасно, через різні причини та з різними намірами. Хіба ж таке не буває? — спитав він, спираючись ліктем на подушку. — Ви настільки різні, наскільки це може бути між жінками.
— А звідки мені знати, що ти не брешеш? — стомлено спитала Рубі. — Я навіть жодного разу не бачила місіс Кінрос.
— І ніколи не побачиш! — відрізав він.
— Інколи, Александре, з твоїх вуст вискакує лайно.
Однак усі ці проблеми відійшли на задній план, коли він дізнався, що Елізабет завагітніла. Вона завагітніла швидко, а це означало, що в них буде велика родина з купою хлопчиків та дівчаток. Приблизно через кожні двадцять місяців народжуватиметься нова дитина. Такий ритм забезпечить їй достатній інтервал для того, щоб відпочити між пологами. «Може, Елізабет і погана коханка, але матір’ю вона буде бездоганною; вона стане володаркою в цьому домі», — подумав Александр. Дізнавшись про її вагітність, він прийшов у такий захват, що розповів їй про своє аж ніяк не шляхетне походження, про те, з яких глибин йому довелося прокладати собі дорогу в люди. Таємниця зачаття пеком його пекла і вимагала оприлюднення — і це було цілком логічно для чоловіка на кшталт Александра, чиє походження було оповите загадковістю, чия мати настільки утаємничила свого коханця, що навіть спеціально запрошені ним приватні детективи не змогли зламати мовчанку мешканців маленького шотландського містечка. Але він не знав і не міг знати, що його зізнання лише ускладнило ситуацію і навіть сильніше відштовхнуло Елізабет від нього. Він мав намір прокласти кладку крізь провалля, яке їх розділяло, а натомість лише розширив його.
«Так, — повторював він сам собі, — Елізабет стане прекрасною матір’ю, вона стане володаркою цього маєтку. Вона виявила неабияку сміливість, коли поставила на місце Меґґі Самерс через конфлікт з приводу Джейд і слуг-китайців. Ти диви, що витворяла ця жінка у мене за спиною! Цікаво, чому жінки нешляхетного походження, такі, як Меґґі Самерс, так зневажливо ставляться до китайців і вважають їх нижчими за себе істотами? А моя дружина каже, що я схожий на чорта. Якби ж то я раніше про це знав! Якби ж то!»
Елізабет навіть посміхнулася, побачивши його поголене обличчя — з білим підборіддям та бронзовими від засмаги щоками.
— От молодець! Тепер ти схожий на рябого коня, Александре.
Розділ 4
Прописні істини та несподіваний альянс
Завдяки Теодорі Дженкінс та Джейд життя Елізабет у Кінрос-тауні стало не таким нудним, як одразу по прибутті, але у неї і досі було дуже багато вільного часу, і це її обтяжувало, бо вона звикла постійно бути при роботі. Окрім візиту, який зробили їм Дьюї і під час якого Александр влаштував гучний прийом, вона й далі жила, не зустрічаючи нових людей. Сунь Чжоу, який теж був на прийомі, вразив її своєю незвичністю, але його розмова була такою ерудованою, а англійська — такою вишукано-правильною, що після від’їзду Дьюї Елізабет негайно взялася за читання книжок, щоб розширити власний лексикон, пом’якшити свій акцент та покращити вміння висловлювати думки. Коли виявилося, що вона не має таланту до акварельних та олівцевих малюнків, Александр запропонував їй зайнятися вишивкою.
— З часом вага твоя збільшуватиметься, і пересуватися тобі стане важче, тож якась ручна робота зможе тебе розважити, — сказав він, намагаючись бути приязним та доброзичливим. Але він чудово знав, що його власне життя не зосереджується довкола молодої вагітної дружини.
Саме від Джейд Елізабет дізналася про Рубі Костеван. Їхні стосунки довго залишалися строго офіційними через острах Джейд переступити межу формальності, але, коли вона якось застала Елізабет в сльозах після чергової невдалої спроби накласти сатинову нитку на вишитого на подушці метелика, від усієї офіційності та формальності вмить і сліду не лишилося.