— О міс Лізі! Мені завжди хотілося бути нянькою! Будь ласка, можна я няньчитиму вашу дитинку? А за вами ходитиме Перлина, їй страшенно цього хотілося відтоді, як я розповіла їй про вашу доброту і приязність, — стала палко благати Джейд.
Елізабет скористалася можливістю.
— Я дам згоду, — мовила вона з металевою ноткою в голосі, — але тільки тоді, коли ти розкажеш мені все про оту жінку — Рубі Костеван. Можеш почати з пояснення: чому всі її робітники — китайці?
— Через зв’язки міс Рубі з принцом Сунем.
— Ти сказала «принцом»?
— Так. Він — з Пекіна, принц мандаринського походження. Ми — всі його піддані — мандаринці, а не кантонці. — Джейд зітхнула і сплеснула тоненькими руками. — Він такий красивий, міс Лізі! Хіба ж ви цього не бачили, коли він приходив на вечерю? Справжній володар. Два роки тому я сподівалася, що він вибере мене наложницею, але натомість він віддав перевагу моїй сестрі Рожевій Пташці.
— Наложницею? Це слово з Біблії, яке мені так ніхто до пуття й не пояснив. Що значить «наложниця»?
— Жінка, котра є власністю чоловіка, але не має шляхетного походження, щоб стати однією з його дружин.
— О-о-о-о… А який зв’язок існує між міс Рубі та принцом Сунем? Вона що — одна з його наложниць?
Джейд хихикнула:
— Ой, міс Лізі! Ні, звісно ж, ні. Зараз міс Рубі є власницею готелю «Кінрос», а колись вона була власницею готелю в Гілл-Енді, де і принц Сунь колись жив. У них є син, якого звуть Лі.
— Тож вона — одна з дружин принца Суня.
Джейд розсміялася іще веселіше.
— Ні, міс Лізі, ні! Міс Рубі ніколи й нікому не була ані дружиною, ані наложницею. Вона — з Сіднея, але її родина приїхала на золоті родовища ще тоді, коли вона була дитиною. Її готель у Гілл-Енді мав погану славу. Вона не китаянка, але курить маленькі чорні сигари і дихає вогнем, як той дракон.
«Жінка, яка стояла на ґанку готелю „Кінрос“! Саме так і мені здалося — дихає вогнем, наче той дракон! Така красива, така безпутна й нахабна на вигляд. Та ще й має дитину від китайського принца!»
— А де її син, Джейд? Тут, у Кінросі?
— Лі зараз у школі для дітей великих цабе в Англії. Міс Рубі виховувала його британцем, і він носить її прізвище — Костеван.
— А скільки йому років?
Джейд зосереджено насупилася, пригадуючи.
— Точно не знаю, міс Лізі. Десь близько одинадцяти.
— А ця міс Рубі — вона й досі має зв’язок з Сунем?
— Тільки дружній.
Елізабет хутко поклала нитку і нетерпляче відсунула шитво — яке нудне заняття це рукоділля!
— Тоді скажи мені, Джейд, ким є міс Рубі для містера Александра. Вони — друзі?
— Е-е-е… Мабуть.
— Вони були коханцями?
— Е-е-е… Мабуть, були.
— І досі залишаються коханцями?
— Благаю вас, міс Лізі! Міс Рубі сказала, що, коли я щось розпатякаю, вона переріже мені горлянку бритвою — а вона на це здатна!
Елізабет узяла ножиці для шитва.
— Якщо ти мені не скажеш, Джейд, я переріжу тобі горлянку ось цим — і це буде набагато болючіше, аніж бритвою!
— У вас такий акцент, міс Лізі, я геть нічого не розумію, що ви кажете!
— Дурниці! Я працюю над моїм акцентом кожного дня, і у тебе досі не було з ним жодних проблем! Припини придурюватися і негайно скажи мені правду. Інакше помреш.
— Вони були коханцями відтоді, як містер Александр приїхав до Гілл-Енда приблизно три роки тому, — перелякано пробелькотіла Джейд. — Коли він перебрався сюди, міс Рубі поїхала слідком і збудувала тут готель. Він не дозволив їй відкрити будинок розпусти, але їй більше і не треба заробляти гроші: вона є партнером у копальні «Апокаліпсис».
— Вона — проститутка. Вона торгує власним тілом, — категорично заявила Елізабет. — Вона — гірша за хробака, що копирсається у грязюці.
— Ні, міс Лізі, вона — не проститутка! — вигукнула Джейд, засмучена такою характеристикою. — Вона ніколи не продавала свого тіла! Вона тримала групу дівчат і торгувала їхніми тілами! І за весь час вона мала лише двох коханців: принца Суня та містера Александра. Мій батько, Сем Вонґ, працює в неї кухарем. — На обличчі китаянки з’явився знічений вираз. — Зараз вона кличе мого тата шеф-кухарем, хоча я й не знаю, що це означає. І йому це подобається; до того ж вона вдвічі підвищила його платню.
— Тоді вона гірша за звичайну проститутку. Вона заробляє на проституюванні інших, — відрізала Елізабет з камінним виразом обличчя. — А мій чоловік і досі підтримує з нею стосунки?
Джейд швидко розв’язала дилему, що виникла: вона розридалася і прожогом вискочила з кімнати.