Выбрать главу

Наташа. Як ваше превосходительство, так і старий!.. Не хочу! От татко тепер генерал — ваше превосходительство, і сліпий! Краще б він зостався все життя полковником, тільки щоб бачив...

Михайло. Нещастя!.. А не осліпни твій батько так неждано, він пішов би далеко!..

Наташа. І ми б поїхали на той рік на Рів’єру, а тепер вже не побачу я тебе, красо всього світа, ніколи!

М н х а й л о. Чого?

Наташа. Па наше жалування і на таткову пенсію далеко не поїдеш; хіба твоя родина поможе...

Михайло. Бережливість поможе нам зробить запаси, а на запаси можна поїхать і на Рів’єру.

Наташа. Бережливість! Ха-ха-ха! Ми з татком жили на всі і тепер з тобою живемо на всі! От і на сьогоднішній вечір вже багато взяли в борг! А пенсія ще не прийшла, і тобі з дому не присилають... Миша, чи не посварився ти з своїми?..

Михайло. Борони боже!

Нат а ш а. А чого ж ти два роки збираєшся поїхать до батька і все зволікаєш? Не розумію! Може, вони сердяться, а через те й грошей тобі не присилають... Миша! Поїдемо, милий, до твоїх, повези мене, познаком! Я певна, що зумію приворожить твоїх старих... Я буду грать, співать; у вас же єсть піаніно?

Михайло. Поїдемо, поїдемо, весною поїдемо!

Нат а ш а. Слово?

Михайло. Слово!

Наташа. Гляди ж!.. Кажуть, в Полтавській губернії чудова природа; а батьки твої давні поміщики, то, певно, посідають старинне яке урочище: замок, парк!.. Ах, як я люблю старинні поміщичі усадьби!

Михайло. О, там біля Лубень і в Лубнях — дуже гарно! Сула, гори, монастир 13, малоросійська Швейцарія.

Нат а ш а. Ах, Швейцарія... Рів’єра! Коли я вас побачу?

Михайло. Побачиш, клянусь! Таткові вже вийшла пенсія, і немала... Куди він її діне, живучи при нас? Квартира казенна, моє жалування хороше, візьму ще побільше уроків, плюс бережливість, а там поїдемо в Полтавщину, візьмемо у батька добрий плюс-— і па Рів’єру!

Наташа. Боже!.. Невже? Миша милий, голубчик! (Цілує його.) Невже ми поїдемо на Рів’єру? Ах, ах! О незабутнє минуле! Ти знову воскрешаєш перед очима, ти знову наповниш душу тривогою широкого життя: виборне товариство, катання, гуляння, інтриги! Ах! Краса природи знову наллє у серце живущої і цілющої води і покличе до життя всі фібри молодого серця!.. Я наново рождаюсь від думки однії! Миша, хороший мій, як я тебе люблю! (Цілує його.)

Михайло. О моя мил"а! Я все для тебе зроблю!

Входе А к і л а.

ЯВА III Т і ж і А к і л а.

М и х а й л о. А, Акіла Акілович, як я рад, що ви прийшли! Поможете нам? Я чув від директора, Федора Івановича, що ви настоящий метрдотель!

Акіла. Можу! Ха-ха! Нащот закусок можу! Порядок тож... чай... єрунда! Наталія'Петровна не буде турбуватись.

Михайло. Спасибі вам, спасибі! Сідайте поки що, покуріть. Може, газету почитаєте?

Акіла. Не варт, єрунда!

Входе Тарабанов, одягнений в поношений жакет, в калошах — одна глибока, друга мілка — і в білому колпакові.

ЯВА IV Ті ж і Тарабанов.

Тарабанов. Здравія желаю, ваше превосходительство! Явивсь по вашому приказу.

Михайло. Це гювар, Наташа.

Т а р а б а н о в. Служив у барона Корфа! Акіла Акілович зна мене. Рекомендуйте.

Акіла. Тверезий — зверхповар, п’яний — єрунда. Тарабанов. Сьогодні чист, як хрусталь!

Михайло. Побачимо; у пас єсть і кухарка хороша. Гак ти іди, брат, на кухню і роздивись на провізію.

Тарабанов. Я з кухні ретирувався, ваше превосходительство!

М и х а й л о. Чого так?

Тарабанов. Кухарка войну об’явила: Паша бунт піднімає і, поставивши перед плитою неприступну барикаду — помийницю і величезний віхоть,— страща мене облить помиями, коли осмілюся почати приступ до плити! Михайло. Що вона, з ума зійшла?

Тарабанов. Ревность, ваше превосходительство. Михайло. Яка ревность?

Тарабанов. Ревнує мене до плити!

Акіла. От єрунда!

Михайло. Акіла Акілович! Будь ласка, помиріть їх там!.. А к і л а. Борис! А ти тверезий?

Тарабанов. Як рекрут па часах!

Акіла. Єрунду мелеш! Ходім! (Вийшов.) Тарабанов. Главне діло — Паша в воїнственном азарті, як воєвода Пальмерстон 14. (Виходить.)

ЯВА V

Н а т а пі а і Ми х а й л о, потім В а и я.

Пата ш а. А повар, знаєш, босячок; я люблю босячків, вони тепер в моді. Ну й злюка ж Паша! Що їй мішає повар? Михайло. Очевидно, соревнованіє! Акіла їх помирить.

Входе В а н я.