Іван. Що ти, бог з тобою! Подлі пльотки і перекази — та й більш нічого!... Слухай, ти Марусі, гляди, не ляпни; я тебе знаю, у тебе язик слизький, а женщини, знаєш... Та ще такі пуританки, як моя Маруся... біда! Будь друг, не говори ні з ким того, чого й сам не знаєш певно. Брехні точить тобі не пристало.
Хвиля. І як тобі не сором! Я ніколи не думав, що ти разом і кіт, і заєць! Ха-ха-ха! Коли боїшся — не шкодь, а коли шкодиш — не бійся!
Іван. Я нічого не боюся, бо ніколи не шкодю.
Хвиля. Ну, і край! Не варт про це балакать... Так я заверну. Прощай, до трьох!
ЯВА IV Ті ж і Крамарюк.
Іван. Старий грішник Стьопа! Театральная шкапа — суб’єкт цікавий в часи розваги.
Хвиля. Я вчора познакомився!
Крамарюк (важно). Старий заслужений артист КрЗ-марюк, а зовсім не шкапа! Іван Макарович у нас великий артист, геній, а ображать старого артиста не слід.
Іван. Ну, признайся, Стьопо, що ти шкагіа, то підеш сьогодні зо мною обідать в «Гранд-отель».
Крамарюк. Обідать чи не обідать — байдуже... а коли порівнять мене і вас, то, звичайно, я — шкапа!
Іван. І випить майстер. Тобі дасть десять очків уперед.
Крамарюк. Даремна річ! Я, Іван Макарович, не п’ю...
Іван. Зарік дав?
Крамарюк. Ні. (Зітхає.) Нема за що.
Хвиля. А? (Сміється).
Ваніна (з другої кімнати). Слухайте, оригінальний мужчина! Кличте обідать і Стьопу.
Крамарюк (хапливо. Бере Хвилю за руку). Спасибі, спасибі! Буду, хліба-солі не цураюсь.
Хвиля. Будьте ж готові! До побачення. (Вийшов.)
ЯВА V
І в а и, Крамарюк і Ваніна.
Крамарюк. Ну й переполоху ж я там наробив.
Іван. Де, якого переполоху?
Крамарюк. Кактус побіг сповістить Лупа, що ви не будете сьогодні грать.
І в а н. Дурень.
Крамарюк. Кактус?
Входе Ваніна.
І в а н. І Кактус, і ти! І ти теж розумна! Якого чорта, як був Хвиля, ти обізвалась з-за дверей, потім відчинила двері?
В а її і н а. Ну от, ну от! Що за питання? Я — твоя сестра, друг, мати... поводжусь просто, натурально і нікого не боюсь.
І в а н. Стьопа! А ти як думаєш, хто вона?
Крамарюк. Артистка Людмила Павловна Ваніна.
Іван. А для мене?
Крамарюк (поглядає то на Івана, то на Ваніну). Лю-дечка.
І в а п. Кажи ясніще.
Крамарюк. Боюсь, що не попаду так сказать, як ви хочете. (Ласкаво, тоненьким голосом.) Людмила Павловна, хто ви?
Ваніна заливається сміхом.
Іван. Тобі як здається, тобі?
Крамарюк. Як здається?.. Ви питаєте, як здається мені? А, зрозумів... Мені здається... так, як вам!
Іван. Стьопа! Скажи ж правду, свою правду! Ти ж любиш правду?
Крамарюк. Ка-ка-ка! Люблю, тільки боюся говорить:
Ваніна. Говори, Стьопа! Чого боїшся? Тут нічого поганого нема.
Крамарюк (цілує їй руку. Іванові, ніжно). Фавори-точка!
Іван. Ну от! Так здається Стьопі, Хвилі і всім.
Ваніна. А мені приятно буть твоєю...
Іван. Не афішіруйся!
Ваніна. Сестрою!..
Іван. Чуєш, Стьопа?
Крамарюк. Я завжди всім говорю, що Людочка, як сестра ваша.
Іван. Іди ж одягайся, щоб не задержать.
Ваніна. Я зараз. Не сердься ж, братіку, на мене! (Вийшла.)
Іван. Чув? А подлі люде не розуміють благородних відносин між женщиною і мужчиною...
Крамарюк. Падлюки! Благородні відносини вимазують в багно. Тварі!
І в а н. А ти, друг, повинен, де тілько трапиться, обмивать багно.
Крамарюк. Я божусь, присягаю, плачу, доказуючи, що Людочка вам як сестра, що відносини чисті,— сміються!..
Вбігає Уса її.
ЯВА VI
Ті ж і Усай.
Усай. О господи, о господи! Ху, ху, ху! І нащо ти мене покарав, за які гріхи прародительські ти мене зробив антрепренером? Краще буть волом, конем, собакою, ослом, ніж антрепренером! Зборів нема - жалування плати, а тілько хороший збор --- самий кращий актьор одказується грать,— вертай гроші! Стьопа, на тобі двадцять копійок. (Дає.)
Крамарюк бере.
Іди купи хорошу бичовку,— ми тут з тобою повісимся!
Іван. Що з вами, Луп Лупич?
Усай. Та як же? Сказали зараз, що ви сьогодні не будете грать, а збор повний.
Іван. Я пожартував, а осли зараз донесли.
Крамарюк. Ка-ка-ка! Знаменита рифма.
Усай (дивиться на Крамарюка). Так це осли напутали? (Кланяється в ноги Іванові.) Ви спасли життя моє! Стьопа, верни двадцять копійок.
Крамарюк (вертає). Слава богу, пообідаю в «Гранд-отелю», а то мусив би за кумпанію повіситись.
Усай. Другий раз ти сам повісишся з голоду! Осли без-ухі! Розтривожили мені нерви вкрай! Один осел, не розуміючи жарту, говоре другому ослові, другий біжить до третього!