Ваніна простягає йому обидві руки.
Ну, мир!
Вбігає Уса й, за ним Крамарюк.
ЯВА IV Ті ж, У с а й і Крамарюк.
Усай (захекався). Іван Макарович! Іван Макарович! (Хапається за серце.) Ах!.. Стьопа, дай води! Іван Макарович! Що ви робите? (ГГв воду.)
Іван. П’ю вино... Сідайте, вип’ємо!..
Усай. Бога побійтесь! Два дні ледве ставало на вечорові розходи. Сьогодні збор — нема ні одного місця в театрі, все продано, а ви не хочете грать!
Іван. Не можу: я розбитий на голову.
Усай. Я потеряю тисячу чотириста рублів!..
Іван. Я потеряв усе — я п’яний і грать не можу.
Усай. Ви хочете мене пустить з торбами, оставить без шматка хліба мою сім’ю? (Кланяється йому в ноги.) Пожалійте будущих дітей моїх! Ще зосталося півгодини до підняття завіси, в першім акті вас нема, можна задержать початок спектакля і антракт, ви будете мать дві години; уксус на голову, сода, нашатирний спирт — і хміль пройде.
Іван. В другій годині ночі я їду додому.
Усай (пада па диван). Караул, граблять! Стьопа, дай води! Людмила ІІавловпо, рятуйте! Іван Макарович, не робіть мене банкротом! До поїзда шість годин; ви поспієте, скінчивши спектакль! (Підбіга до Ваніної.) Скажіть своє слово, поможіть нещасному антрепренеру, інакше я виїжджаю разом з Іваном Макаровичем і жалования не платю.
Вбігає капельдинер.
ЯВА V Ті ж і капельдинер.
Капельдинер. Луп Лупич!
Усай. Що, пожар?
Капельдинер. Касир прислали сказать вам, що елек-тричества нема й досі; публіка збирається; требують гроші назад, пожалуйте в театр...
Усай. Зарізали, ограбили! (До Ваніної.) Станція п’яна. (До Крамарюка.) Іван Макарович електричества не дає! (Б’е себе в груди.) Спектакля нема! Віддавай гроші — і банкрот! (До капельдинера.) І яка падлюча твар видумала ще на мою голову електричество? (До Ваніної.) Інженер десь грає в винт! (До Крамарюка.) Механік, самоучка, пішов чаю пить; кочегар — п’яний; перервався пас; проволока тріснула; електричество погасло, поправить нікому, і ніхто не... одповіда за потерю! Ах, боже мій! Навіщо ти мене зробив електричеством? (Достає хутко гроші з гаманця.) На двадцять копійок, забіжи по дорозі і купи вірьовку:
Капельдинер. Товсту чи тонку?
Вбігає другий капельдинер.
Усай. Що, що? Контрамарочники касу б’ють, лопнула водопроводна труба, залива театр?.. Бабіцька по контракту требує гроші за спектакль?.. Говори, ріж!
Капельдинер. Електричество дали, все благополучно, режисер прислали нагадать Івану Макаровичу, що вони сьогодні грають.
Усай. Електричество єсть? Да благословить бог електричество! (До капельдинера.) Початок спектакля задержать, нехай електричество грає три рази, оркестр на сцені притушіть, щоб даремно не горіло!
Капельдинер. Поняли!
Виходять.
Усай (до Івана). Спасайте! Повішусь, єй, повішусь! Хто ж вам жалування буде платить? (З сльозами.) У музикантів діточок багато, остануться бідні без молочка; пожалійте невинні тварючки!
Іван. А! Ха-ха-ха! Ради молочка для дітей музикантів буду грать п’яний.
Усай (робе земний поклін). Благодітель! (Хапа за руку, Іван не дає.)
Іван. Умова: десять день одпуску; я їду і Стьопу беру з собою.
Усай. Согласен, согласен! Стьопа! Дожени капельдинера Вакулу, візьми у нього двадцять копійок. Поклич зво-щика, Іван Макарович, поспішайте!
І в а н. Я з Людею приїду сам.
Крамарюк (до Усая). А вам ізвощика?
У с а й. Не треба, не треба — я бігом скоріще! Іван Макарович...
Іван (кричить). Буду, буду, буду!
Усай. Я'певен, я певен! (Гихо.) Людочка, мила, привозьте його скоріше! Боржом, нарзан, соду і нашатирний спірт візьму у аптекаря за контрамарку! (Пішов.)
ЯВА VI
І в а її і Ваніна.
Іван. В душі пекло... в печінці коти деруть... в мозку черви злості і досади... на серці жаль пекучий... голова п’яна,— іди забавляй публичність! Ха-ха-ха! (Б'є себе по лобі.) Паяц, паяц!
Ваніна. А після спектаклю я тебе вечерею частую на прощання, послідній раз; сам на сам з тобою погуляю!
Іван. І вип’єш?
Ваніна. А?.. Нарівні з тобою!
Іван. Ну? Ніколи тебе в хмелю не бачив. Пікантна річ! Пікантна річ! Після спектакли ти даєш спектакль для мене! (Бере її за бороду і цілує в уста). А потім я тебе уб’ю, прокляту чарівницю, щоб не доставалася нікому!
Ваніна. О, яка б я була щаслива умерти на твоїх грудях! Ваня! Давай повечеряєм, уп’ємось отрутою ласки і приймемо трутизну разом, щоб не прокидатися ніколи. Отрута у мене є!