У шостому томі видруковапо мемуари С. В. Тобілевич «Життя І. Тобілевича», дослідження Я. Мамонтова «Драматургія І. Тобілевича», складену П. Тиховським бібліографію творів І. К- Тобілевича, а також «Записку до з’їзду театральних діячів», кілька листів драматурга і його послужний список.
У передмові Я. Мамонтов заявив: «Авторський текст ми всюди зберігаємо непорушно. Коли ж трапляються такі місця, що надто ріжуть вуха сучасникові, то виносимо їх у додатки та примітки до кожного тому, де точно зазначаються найважливіші текстуальні зміни» (там же, с. 6).
Незважаючи на ці застеоеження й обумовлення, такий принцип підготовки текстів усе ж таки не відповідав науковим текстологічним засадам, що було цілком очевидним для едиційної практики початку 30-х років. Тому однотомне видання «Вибраних творів» з передмовою С. Щупака і анонімними примітками, ішнущспе Державним літературним видавництвом (К-, 1936), до якого включено п’єси «Бурлака», «Мартин Боруля», «Не так пани, як підпанки», «Сто тисяч», «Сава Чалий», «Хазяїн», «Суєта», декларувало в преамбулі до приміток: «Років 1897—1904 вийшла майже повна збірка його «Драм і комедій»; це видання, що друкувалось з рукописів автора, має значну документальну цінність; за втратою автографів більшості п’єс воно й повинно бути покладене в основу даного видання. Проте, не обмежившись цим, ми перевірили текст за всіма приступними нам друкованими виданнями, в деяких випадках цензурними рукописами, а то й автографами» (Карпенко-Карий (Тобілевич) І. Вибрані твори. К., 1936, с. 581).
Можливо, анонімний упорядник саме так і вчинив, як заявив, але насправді тексти п’єс у цій збірці вміщено зі значними купюрами. Примітки засвідчують, що автор серйозно поставився до свого завдання, він володів значним документальним фактажем, порівняно з видавцями шеститомного зібрання творів І. К. Карпенка-Карого Я. Мамонтовим і П. Тиховським, які не знали цензурованих списків, що зберігаються в Ленінградській державній театральній бібліотсчіі ім. А. IV Луначарського, та цензурних документів, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві СРСР у Ленінграді (далі — ЦДІА СРСР у Ленінграді). Цілком можливо, що автором цих приміток був історик українського театру П. І. Ру-лін, який незадовго перед тим подав грунтовні примітки до «Вибраних творів» і «Творів» у 6-ти томах М. Л. Кропивницького і якого саме 1936 р. було піддано репресіям. Очевидно, на тому етапі можна було зняти тільки його прізвище і не розсипати набору.
Наступного, 1937 р., видання було повторене, але вже без приміток взагалі і без вступної статті С. Щупака, якого теж спіткала сумна доля.
На жаль, наступні видання вибраних п’єс І. К. Карпенка-Карого в 40—50-х роках були механічним повторенням видання 1936 р. За ним здійснювались переклади п’єс російською мовою.
Упорядник видання: Карпенко-Карий /. (Тобілевич /. К.). Твори. В 3-х т. К., 1960—1961 —Л. Ф. Стеценко в преамбулі до «Приміток» зазначав: «В даному виданні оригінальні п’єси подаються за збірником творів І. Карпенка-Карого «Драми і комедії» (1897—1905)» (т. І, с. 484) Це справді так, але й у цьому виданні не обійшлося без деяких купюр в окремих п’єсах.
Це видання лягло в основу й останнього упорядкованого П. М.ЧКІг-ричком і Л. Ф. Стеценком: Карпенко-Карий /. (Тобілевич /. К.). ТвОрй. В 3-х т. К-, 1985, яке, крім того, має і надто скупі примітки.
В основу даного видання вибраних п'єс І. К. Карпенка-Карого покладено прижиттєве п'ятитомне зібрання п’єс І. К. Карпенка-Карого «Драми і комедії» (1897—1905) без будь-яких купюр та замін слів і виразів.
БУРЛАКА Драма в 5 діях
Вперше надруковано в первісному варіанті під назвою «Чабан» в журн. «Зоря», Львів, 1895, № 18, с. 352—355; № 19, с. 369—372; Я? 20, с. 394—396; № 21, с. 412—414; №22, с. 430—432.
Другий варіант під назвою «Бурлака» опубліковано у вид.: Тобілевич (Карпенко-Карий) Іван. Драми і комедії, т. 1, с. З—103.
Вперше виставлено «Товариством російсько-малоросійських артистів під керівництвом П. К. Саксаганського» 15 червня 1897 р. в Кременчуці.
Наприкінці друкованого тексту другого варіанта позначено дату і місце написання твору: «1883, Єлисаветград». Очевидно, автор свідомо вдався до такоїі контамінації, оскільки істотної різниці між обома редакціями немає.
М. К- Садовський засвідчив, однак, більш ранішню дату написання твору: «Перша його п’єса «Чабан», яка тепер іде під назвою «Бурлака», була написана ще в 1882 р. і хоч посилалась до цензури, але була недозво-лена» (Садовський М. К. Мої театральні згадки.— «Літературно-науковий вісник», 1907, кн. 8-9, с. 193).