з кону. Це проти всякої логіки в технічнім розумінні: я розхолодив той настрій, що зробив гарячим монологом. Взагалі п’єса подобалась: це було щось нове — і змістом, і ідеєю» (Саксаганський П. По шляху життя, с.99).
Прем’єра, про яку тут ідеться, відбулася 9 січня 1886 р. («Одесский вестник», 1886, 10 січня; «Одесский листок», 1886, 11 січня та ін.). Відтоді комедія «Розумний і дурень» стала однією з найрепертуарніших п’єс в українському дожовтневому театрі.
Автор не задовольнився варіантом п’єси, яка у тотожних списках одержала в 1885 р. дозвіл до вистави і в 1886 р.— до друку. На згаданому вище примірникові списку, дозволеного 20 жовтня 1885 р. до вистави, є ще одна цензорська резолюція пізнішого часу; «К означенной пьесе разрешается добавить слова: «Или браг па брата». Цензор драматических сочинений. 18-го июля 1890».
Готуючи перший том зібрання драм і комедій, І. К. Тобілевич включив до нього дещо стилістично виправлений текст комедії «Розумний і дурень», який датовано: «1885. Новочеркаськ».
Подається за вид.: Тобілевич (Карпенко-Карий) Іван. Драми і комедії, т. 1, с. 189—282.
1 Новоросія (Новоросійський край) — історична область на півдні України і частково на півдні Росії. Виникла у зв’язку з освоєнням Російською державою території Північного Причорномор’я в другій половині XVIII ст. З 1812 р. охоплювала Катеринославську, Таврійську, Херсонську губернії і Бессарабську область.
Ч о р н о м о р і я.— Йдеться про так звану Чорноморську кордонну лінію (проходила від гирла річки Лаби до Азовського моря по правому березі річки Кубані), куди в 1792 р. було переселено утворене в 1788 р. з колишніх запорізьких козаків Чорноморське козацьке військо, а в наступних десятиліттях — колишні українські козаки з Чернігівської, Полтавської і Харківської губерній, а також українські і російські селяни-втікачі. В 1860 р. Чорноморське козацьке військо було об’єднано з частиною Кавказького лінійного козацького війська і перейменовано на Кубанське, козацьке військо.
3 ... н а П егр а...— Йдеться про релігійне християнське-'свято Петра, яке припадало на 29 червня за ст. ст.
4 Співай кому іншому лазаря! — У Євангелії є оповідання про жебрака Лазаря, який, покритий струпами, лежав під ворітьми багача і радий був крихтам з чужого столу. Старці співали духовну пісню (псальму) про багача і Лазаря, яка перейшла у фольклор, втративши ознаки свого первісного літературного прототипу. В ній йшлося про соціальну нерівність. Пісня була в репертуарі кобзарів і лірників XIX ст. «Співати лазаря» — прикидатися нещасним, прибіднюватись.
5 Пилипівка.— Йдеться про так званий різдвяний піст, який починався, за церковним календарем, у день святого Пилипа — 14 листопада за ст. ст. і тривав до різдва.
6 Несу воду, несу воду, коромисло гнеться — варіант української народної пісні «Несу воду».
7Та туман яром...— варіант української народної пісні «Та туман яром».
8 О й із-за гори та буйний вітер віє — варіант української народної пісні «Ой із-за гори».
9 Покрова — реЛІГІЙне СВЯТО ПОКрОВИ ІірССВЯТОЇ б0Г0р0ДИЦІ, ЩО ВІД’
значається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
НАЙМИЧКА Драма в 5 діях
Вперше надруковано окремою книжкою: Карпенко-Карий І. Наймичка. Драма в 5 діях. Херсон, 1887, с. 1—54.
Вперше виставлено трупою М. Л. Кропивницького (під тимчасовим керівництвом М. К. Садовського) 15 липня 1886 р. в Ростові-на-Дону.
Про задум п’єси і процес роботи над нею С. В. Тобілевич згадує: «Кінчаючи п’єсу «Розумний і дурень», їван Карпович уже мріяв про те, щоб змалюзати прекрасний образ благородної, чесної, незайманої селянської дівчини — цілковиту протилежність образу Мар’яни. Він дуже часто розповідав мені про ідеал хорошої, благородної дівчини-дитини, образ якої переслідував його не тільки в думках, а й у сні. Він прагнув відтворити його в якому-небудь творі і навіть почав уже говорити про окремі моменти того нового твору, ще не знаючи його назви й імені героїні.