З огляду на це, як можна визначити, що людина грає роль жертви? Є три очевидні ознаки.
Перш ніж ми обговоримо ці ознаки, хочу, щоб ви усвідомили: я цілком розумію, що жоден із таких описів не стосується тих, хто читає цю книжку. Однак, мабуть, просто мабуть, ви можете знати когось, на кого це схоже. І мабуть, просто мабуть, ви близько знаєте цю людину! У будь-якому разі пропоную звернути пильну увагу на цей розділ.
Ознака жертви № 1: провина
Більшість жертв – професіонали «гри у звинувачення», коли йдеться про те, чому вони не заможні. Мета гри – побачити, скільки людей та обставин можна звинуватити, навіть не глянувши у свій бік. Принаймні жертвам від цього весело. На жаль, для інших – тих, кому не пощастило опинитися поряд із ними, – це не така вже й розвага. Усе тому, що близькі жертв легко стають мішенями.
Жертви звинувачують економіку, уряд, фондову біржу, свого брокера, вибраний різновид бізнесу, роботодавця, найманих працівників, менеджера, головний офіс, тих, хто вище, чи тих, хто нижче, клієнтські служби, відділ постачання, партнерів, чоловіків і дружин, Бога і, звісно ж, завжди звинувачують своїх батьків. Будь-хто й будь-що може бути проблемою – тільки не вони самі.
Ознака жертви № 2: виправдання
Якщо жертви не звинувачують когось, часто можна почути, як вони виправдовуються чи раціоналізують свою ситуацію фразами на кшталт: «Насправді гроші не важливі». Дозвольте спитати, якби ви казали своєму чоловікові чи дружині, хлопцеві або дівчині, партнеру чи другу, що вони не важливі, чи лишилися б вони з вами надовго? Навряд чи. От і гроші теж!
На семінарах до мене часто підходять учасники й кажуть: «Знаєте, Гарве, гроші не такі вже й важливі». Я дивлюся їм в очі й кажу: «Ви банкрут! Так?» Зазвичай вони спускають очі й сумирно кажуть щось на зразок: «Ну, зараз у мене є фінансові проблеми, але…» Я перебиваю: «Ні, це не просто зараз, це завжди – ви завжди були банкрутом чи принаймні були близькі до того, так чи так?» Тут вони зазвичай кивають, погоджуючись, і скорботно повертаються на свої місця, готові слухати та вчитися, бо нарешті усвідомлюють, який катастрофічний вплив справляє це одне переконання на їхні життя.
Авжеж, вони не мають грошей. Чи мали б ви мотоцикл, якби це не було важливо для вас? Звісно ні. Завели б собі папужку, якби це не було важливо? Звісно ні. Так само, якщо ви думаєте, що гроші не важливі, у вас їх просто не буде.
Насправді цим можна вражати друзів. Уявіть, що ви спілкуєтеся з товаришем, який каже вам: «Гроші не важливі». Покладіть руку на чоло, подивіться вгору так, наче на вас зійшло небесне одкровення, а тоді вигукніть: «Ти банкрут!» На це ваш шокований друг, безсумнівно, відповість: «Звідки ти знаєш?» Тоді простягніть до нього долоню зі словами: «Що ще ти хочеш знати? П’ятдесят баксів, будь ласка!»
Скажу прямо: ті, хто каже, що гроші не важливі, грошей не мають! Заможні люди розуміють значення грошей і місце, яке ті посідають у нашому суспільстві. З другого боку, бідні люди виправдовують свою фінансову невправність нелогічними порівняннями. Вони сперечатимуться: «Ну, гроші не такі важливі, як любов». Хіба не дурне порівняння? Що важливіше – ваша рука чи нога? Може, вони обидві важливі?
Послухайте, друзі мої. Гроші надзвичайно важливі там, де вони працюють, і надзвичайно не важливі там, де не працюють. Хоч любов змушує світ обертатися, нею ви точно не заплатите за житло чи лікарню, церкву чи дім. Вона нікого не прогодує.
ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:
Гроші надзвичайно важливі там, де вони працюють, і надзвичайно не важливі там, де не працюють.
Ви не переконані? Спробуйте оплатити свої рахунки любов’ю. Все одно не впевнені? То зайдіть до банку і спробуйте покласти любов на депозит, побачите, що буде. Утім, я полегшу вам роботу. Касир подивиться на вас так, наче ви щойно втекли з дурки, і крикне одне-єдине слово: «Охорона!»
Ніхто з багатих людей не вважає гроші неважливими. Якщо я не зміг вас переконати й ви досі все-таки вважаєте, що гроші не мають великого значення, тоді в мене для вас лише два слова: «Ви банкрут», – і так буде завжди, доки ви не зітрете цей негативний файл зі своєї фінансової програми.
Ознака жертви № 3: скарги
Скаржитися – це найгірше, що ви можете зробити для свого здоров’я чи достатку. Найгірше! Чому?
Я щиро вірю в універсальний закон, що говорить: «Те, на чому ви зосереджені, росте». На чому ви зосереджуєтеся, коли скаржитеся? На тому, що у вашому житті правильно, чи навпаки? Зрозуміло, що ви концентруєтеся на тому, що йде не так, а відколи росте саме те, на чому ви зосереджені, у вашому житті буде дедалі більше неправильного.