Знову-таки, ваше багатство може вирости рівно настільки ж, наскільки ви самі! Головна мета – дорости до місця, з якого ви можете долати будь-які проблеми й перешкоди, що заважають вам творити свій достаток й утримувати його, коли він уже є.
До речі, утримання достатку – геть інша тема. Хто ж знав? Точно не я. Я думав, якщо ти заробив свій статок, то вже заробив. Боже, що за неприємне пробудження на мене чекало, коли я почав втрачати свій перший мільйон майже так само швидко, як і його заробив. Тепер, споглядаючи на минуле, я розумію, у чому була проблема. На той час моя «скринька для інструментів» була недостатньо велика й міцна, щоб утримати зароблене багатство. І знову, як чудово, що я практикував принципи «Думай як мільйонер» і міг заново запрограмувати себе! Я не лише повернув той мільйон, але й заробив ще мільйони й мільйони завдяки новій «грошовій програмі». Найкраще те, що я не лише утримав цей достаток – він росте надзвичайно швидко!
Вважайте себе посудиною свого достатку. Якщо ваша посудина мала, а грошей багато, що станеться? Ви їх втратите. Посудина переповниться, зайві гроші розіллються всюди. Ви не зможете мати більше грошей, ніж уміщує ваша посудина. Отже, потрібно виростити велику посудину, щоб не лише втримати достаток, а й принадити його ще більше. Всесвіт не терпить порожнечі, і, якщо ваша грошова посудина дуже велика, він хутко заповнить порожній простір.
Одна з причин, чому заможні люди більші за свої проблеми, повертає нас до теми, яку ми вже обговорювали. Вони не концентруються на проблемі, вони концентруються на меті. Мозок зазвичай концентрується на одній головній темі за раз. Тобто або ви скиглите про проблему, або працюєте над тим, щоб її розв’язати. Багаті й успішні люди орієнтовані на результат, вони приділяють свій час та енергію стратегіям і плануванню відповідей на виклики, що перед ними постають, а також створенню систем, які забезпечать, щоб ці проблеми не виникали знову.
Бідні й неуспішні люди орієнтовані на проблеми. Вони витрачають енергію й час на скарги та скиглення й лише зрідка вигадують щось креативне, щоб усунути проблему, не кажучи вже про те, щоб не дати їй статися знову.
Багаті люди не тікають від проблем, не уникають їх і не скаржаться на них. Багаті люди – фінансові воїни. У нашому «Тренінгу для просвітлених воїнів» ми використовуємо таке визначення воїна: «Людина, що підкорює себе».
Висновок: якщо ви стали майстром із розв’язання проблем та подолання перешкод, що може завадити вашому успіху? Відповідь – нічого! А якщо ніщо не може вас спинити, ви стаєте нестримними. А якщо ви нестримні, які у вас шанси в житті? Відповідь – усі можливі шанси. Якщо ви нестримні, вам доступне все. Ви просто вибираєте щось – і воно ваше! Як вам така свобода?
ДЕКЛАРАЦІЇ: покладіть руку на серце й скажіть…
«Я більший за будь-які проблеми».
«Я впораюся з будь-якими проблемами».
Торкніться голови й скажіть:
«Я думаю як мільйонер!»
ВЧИНКИ МІЛЬЙОНЕРА
1. Коли вас засмучує якась «велика» проблема, покажіть на себе й скажіть: «Міні-я, міні-я». Тоді глибоко вдихніть і скажіть собі: «Я можу з цим упоратися. Я більший за будь-які проблеми».
2. Запишіть проблему, наявну у вашому житті. Тоді наведіть десять конкретних дій, до яких ви можете вдатися, щоб виправити чи хоча б поліпшити цю ситуацію. Це переведе вас від думок про проблему до думок про її розв’язання. По-перше, так ви маєте непоганий шанс розв’язати проблему, а по-друге – почуватиметеся набагато краще.
Урок достатку № 10 Багаті люди чудово вміють брати. Бідні люди не вміють брати.
Якби я мав назвати головну причину того, чому більшість людей не сягає усього свого фінансового потенціалу, то сказав би таке: більшість людей не вміє брати. Вони вміють чудово віддавати, але брати – ні. І саме тому вони взагалі цього не роблять!
Проблеми з тим, щоб узяти те, що вам дають, виникають з кількох причин. По-перше, чимало людей відчувають, що вони не гідні, не заслуговують на те, щоб щось мати. Цей синдром – звичний для нашого суспільства. Думаю, відчуття того, що вони недостатньо хороші, тече по венах понад 90 % людей.
Звідки походить ця низька самооцінка? Як завжди – від нашої запрограмованості. Більшість із нас чує двадцять «ні» на кожне «так», десяток «ти неправильно робиш» на кожне «усе правильно» і п’ять «ти телепень» на кожне «ти прекрасний».
Навіть якщо наші батьки чи опікуни нас підтримували, чимало з нас, зрештою, відчувають, що не здатні постійно виправдовувати їхні сподівання й завойовувати схвалення. Знову-таки – ми недостатньо хороші.