— Сер, цю проблему можна вирішити миттю. Готовий виконати будь-який наказ.
— Призначаємо вас старшим інспектором таборів для переміщених осіб і водночас експертом шкіл, де виховують «людей закону Лоджа».
— Згоден!
— А ви уявляєте, що воно таке?
— Не зовсім, але дещо знаю.
— Ваші уявлення, мій друже, напевне застаріли. Після знаменного засідання Національної ради безпеки ми перевели підготовку «людей закону Лоджа» на великий потік. Одночасно в усіх кінцях світу, скрізь, де є наші бази, в десятках шкіл, ми готуємо ударні загони, здатні почати за нашим сигналом руйнувати і підпалювати в країнах радянського блоку мости, заводи, склади, чинити терористичні акти, знищувати важливі об'єкти, поширювати корисні для нас чутки і наводити панічний жах на противника, викрадати необхідних нам людей та багато іншого.
Генерал Крапс докладно розповів, що і як робитимуть «люди закону Лоджа».
Закінчуючи бесіду, «Бізон» сказав:
— Дорогий Раф! Ви — багач. Не скупіться, роздавайте свій російський досвід молодим розвідникам. Навчайте їх! Це чудово, що ви своїми очима бачили Росію. «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
— О сер, важко мені.
— Все важке позаду, Раф. — І генерал знову по-батьківськи поплескав Картера по щоці. — Дійте, мій друже! Виховуйте в школах молодців, які будуть із смертю на «ти». Нам не потрібні нікчеми, такі, як наш співвітчизник, який націлив атомну бомбу на Хіросіму і, повернувшись на аеродром, збожеволів. Нам потрібні «камікадзе», «священний вітер». Пригадайте, як дісталося нашому морському флоту від цих «камікадзе». Звичайні японці сідали у винищувачі, злітали в небо, кидали на землю шасі і, прямуючи на американські авіаносці, лінкори, крейсери, обрушувалися на них разом з торпедами і тягнули їх за собою з тисячами матросів на дно океану. Будь ласка, от вам чудовий приклад! «Священним вітром» кожен розвідник, звичайно, не стане, але нехай буде ним кожен третій, четвертий. Дійте, Раф, і вам забезпечена моя підтримка! Ще одна порада. Невтомно думайте над тим, як оживити трьох «дохлих китів». Думайте! Але, прошу вас, не нехтуйте і четвертим. Так, є й четвертий. І не дохлий. Живий. Повний сили. Зубастий. Ви чомусь забули про нього. Давайте розглянемо його з усіх боків, і ви переконаєтеся, що він повезе нас дуже швидко і далеко… Сі-Ай-Ей — молода розвідка. Ми зовсім недавно вийшли на світову арену. В цьому наша відносна слабкість і наші величезні переваги. Слабкість в наших необстріляних кадрах. Але зате нас не пригнічують дурні традиції. Ми будуємо свою організацію на новому місці, на новому фундаменті, з нового матеріалу. В нашому розпорядженні все найкраще, що було в таких майстрів, як Фуше, Лоуренс, Канаріс. У нас є й те, чого в них не було. Наприклад, переміщені особи.
— Згоден, сер. Я вас розумію.
Крапс не був упевнений, що його зрозуміли до кінця, і хотів висловитися гранично ясно.
— Ми поглинули розвідувальні організації Німеччини, Японії і багатьох інших країн. Ми одержали у спадщину велетенську картотеку і розвідувальну мережу колишньої німецької і японської агентури. Всі розвідники вільного світу співробітничають з нами. А відомство генерала Гелена перетворилося на філію Сі-Ай-Ей.
— Все це так, але… кількість не відповідає якості. Простіше кажучи, ми не досить сміливо і масштабно застосовуємо німецький, японський, італійський досвід таємних операцій.
— Правильно! — підхопив Крапс. — Саме так! Не масштабно. І не рішуче. У цьому головна причина деяких наших провалів.
Картер обережно, м'яко заперечив:
— Сер, одна з головних.
— Нехай так, згоден. Ну, от ми і домовилися по всіх пунктах. — Крапс обняв Картера, який швидко схопився, і повів його до дверей. — Дозволяю в будь-який час звертатися до мене. Віднині ви моя довірена людина.
Так Картер став старшим інспектором «Відділу таємних операцій», експертом розвідувальних шкіл.
Переміщені особи!.. Наївне маскування, а проте газети капіталістичного світу, його дипломати, прем'єри і президенти ввели у повсякденний вжиток цю формулу, породжену в надрах американської розвідки.
Переміщені особи!.. Звідки і куди вони перемістилися?
Несумісні вогонь і вода, затхла сирість і теплий вітер, день і ніч, весна і лютий мороз, правда і неправда.
При перших променях сонця пітьма відступає, переміщується, зникає.
Коли польські хлопи і сілезькі шахтарі, болгарські ткачі і штеттінські помори, празькі муляри і румунські пастухи, металісти Червоного Чепеля і нафтовики Плоєшті стали депутатами, міністрами, пани миколайчики, андерсони, маркграфи паллавичини, сухопутні адмірали хорті і лицарі «схрещених стріл» нілашисти, царські нащадки Фердинанда і Бориса, коронований «божий помазаник» Михай і некороновані помазаники готівки всіх мастей, раби крони і леї, динара, злотого і лева, фунта і долара змушені були тікати, рятуючи своє життя і вікові класові привілеї. Тікали на англійські острови, у США, Південну Америку, Західну Німеччину. Цю панічну втечу і було названо переміщенням.