Революція, її нещадний плуг, плуг історії вирвав з народного грунту отруйні будяки, а західна цивілізація охрестила «жорстокістю комунізму» і поспішила створити для цих будяків, щоб вони, боронь боже, не зів'яли, величезні заповідники і плантації і удобрює їх щедрим доларовим дощем.
Переміщені!.. Особи!
Із своїх насиджених місць були викинуті королівські і царські опричники, поміщики і фабриканти, куркулі і торгівці, їх зброєносці і всі ті, для кого не існувало іншої краси, крім галантерейної, хто вважав Єлисейські поля головною дорогою людства, хто був переконаний, що проститутка і жебрак — закономірне, віками освячене явище Парижа і Роттердама, Рима і Афін. І цих грабіжників, паразитів і катів величали «особами».
Табори офіціально називали «Зоною переміщених осіб».
Але в секретних повідомленнях Артура Крапса, в доповідних записках Аллена Даллеса, призначених тільки для уряду, в меморандумах Фостера Даллеса, в меморандумах, що не підлягають оголошенню, призначених для таємних комісій і підкомісій сенату і конгресу, ці табори називалися своїми іменами — «З'єднаннями загонів особливого призначення», а їхні мешканці — «людьми закону Лоджа».
У свій час, на початку холодної війни, конгрес США прийняв закон, внесений Лоджем, що давав юридичне і моральне право американському урядові створювати в Європі під виглядом таборів для переміщених осіб різні «Комітети і спілки борців за свободу», великі з'єднання «Загонів особливого призначення» з людей, навчених за спеціальним, суворо секретним планом Центрального розвідувального управління. Діяльність цих комітетів і спілок була спрямована проти Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини та інших країн, звідки втекли «переміщені особи».
Якщо ти люто ненавидиш народну владу, якщо готовий розрядити кольт в голову краківського воєводи, в болгарського граничара, в дунайського рибалку, в секретаря будапештського міськкому, в закарпатську верховинку, якщо ти готовий вішати комуністів на деревах Будапешта, на ліхтарних стовпах Познані, під старовинними склепіннями празьких Градчан, на кранових стрілах порту Констанца — значить ти твердо стоїш у першій шерезі «людей закону Лоджа».
Якщо жадоба вбивати і руйнувати постійно мучить тебе, якщо ненависть до комунізму, фальш і брехня, наклепи і лицемірство стали основою твого духовного життя, якщо ти спритно жонглюєш поняттям «свобода особи», «людяність», «культура», якщо температура твого серця доведена до потрібної, запланованої «Бізоном», — значить настав час твоєї зрілості, тебе випускають на лінію вогню.
Відпочивши кілька днів, Картер приступив до виконання своїх обов'язків.
Табори для переміщених осіб розташовані в містах Західної Німеччини і Верхньої Австрії. «Центральна організація післявоєнних біженців», різні емігрантські земляцтва угорців і поляків, румунів, і болгарів. «Американський комітет звільнення від більшовизму», «Національна трудова спілка», шпигунські «академії» в Західній Німеччині, Швейцарії та інших країнах, військові школи у фортах Брегг, Північна Кароліна, Джексон, Південна Кароліна, відлюдні ферми, де навчались особливо цінні агенти, штаб Крапса — ось незмінні віхи маршруту, по якому Картер невпинно курсував.
«ЛЮДИНА ЗАКОНУ ЛОДЖА»
Кілька серпневих днів Картер прожив поблизу дунайського міста Регенсбурга, в секретному коледжі, розташованому на березі високогірного озера і зашифрованому вивіскою школи плавання «Цуг шпітце». Тут він вивчав майбутніх агентів «Відділу таємних операцій» і вирішував їхню долю одним словом: «Придатний» чи «Брак».
Останнім проходив випробування «Білий» — росіянин, старовір, білявий чолов'яга років сорока, колишній рибалка і підводник.
Перед випробуванням Картер досконально вивчив особову справу «Білого». Справжнє ім'я — Дорофій Глібов. Народився і виріс у дельті Дунаю, на Лебединому. З 1919 до 1940 року цей острів був територією Румунії. В роки війни, жонатого, батька двох дітей, Дорофія Глібова мобілізували у королівський флот. Служив на підводному човні. Після капітуляції Румунії попав у Туреччину, де й був інтернований. У післявоєнні роки блукав по світу, працював на будівництві шляхів і аеродромів у Африці, там його і завербувала американська розвідка.