Дивиться прикордонник на велику ріку і йому здається, що вона разом із зірками і місяцем є на землі джерелом світла.
Федір за час солдатської служби споріднився з Дунаєм, полюбив. Усе прочитав про цю ріку, що було в міській бібліотеці і в книголюбів. Усі легенди, всі пісні про батька-Дуная записав у товстий зошит.
Бачив він тільки нижній, радянський Дунай від Вилкова до Рені, а розповідав, ніби тисячу разів бував на всій річці, яка тече по території восьми держав Центральної і Східної Європи.
Щербак і до армії любив доводити будь-яку справу до кінця, робити її на повну силу. І справа платила йому добром. Найвідповідальнішу і найделікатнішу службу начальник застави довіряв насамперед Федору Щербаку. В гирлі Дунаю нараховувалося безліч острівців, проток, боліт, озер, плавнів, єриків, але всі, навіть з дуже химерними назвами, були відомі Щербаку.
Любов дуже пам'ятлива.
Дунай, Дунай! Ти богатир, краса і гордість Відня і Братіслави, Будапешта і Белграда, пісенна слава Німеччини і Австрії, Словаччини і Угорщини, Югославії і Болгарії, Румунії і українського півдня!..
Починається Дунай в Німеччині, на східному схилі Чорного лісу, на висоті понад тисячу метрів. Джерела його — Брігах і Бреге. Зливаючись поблизу Донауелшінгена, біля підніжжя замка Фюрстенберг, у старовинному парку, струмки утворюють Донау — Дунай. Тут стоїть кам'яна статуя матері з двома немовлятами, яка уособлює Дунай.
Верхній Дунай пробиває у Шварцвальдському плато глибоку вузьку щілину. Береги одягнуті в камінь, вк ті мохом, чагарником і чахлою гірською ялиною.
Протікаючи в південній Німеччині вздовж хребта Баварський Ліс, Дунай вбирає в себе притоки, що прямують з Тріпольських Північних Альп, з боку Швейцарії, все більше й більше набухає, стає глибшим.
Ульм — перше велике придунайське місто. До Ульма по берегах Дунаю розкидані здебільшого приземкуваті кам'яні, обплетені виноградними лозами будинки сіл і хуторів. Зрідка трапляються старі руїни, можливо, пам'ятки феодальної епохи.
Покинувши землі Німеччини, Дунай пробиває собі широке річище серед гір та пагорбів, поглиблюється, набирає сили і пришвидшує течію. Річище тут примхливе, небезпечне. Оберігаючи себе від капризів Дунаю, австрійці спорудили випрямляючі і захисні дамби.
Прорізавши з заходу на схід Верхню Австрію, Дунай омивай відроги Альп, підніжжя Віденського лісу і вдирається в серце двомільйонного Відня, в першу на своєму шляху столицю.
Після Відня Дунай тече по віденській улоговині, серед густого верболозу, вздовж автостради Відень — Братіслава — Будапешт.
На чехословацькому кордоні вбирає в себе Мораву. У районі старовинного замка Девіна, де Морава впадає в Дунай, починаючи з переможного 1945 року вільні люди святкують день дружби слов'янських народів. Від зорі до зорі на берегах Морави дзвенять пісні — чеські і словацькі, російські і українські, польські і болгарські, сербські і хорватські. Відблиски святкових вогнів лягають на води Морави і Дунаю.
Слов'янський Дунай привільною дорогою мчить до зелених горбів Малих Карпат, на схилах яких у глибоку давнину містився римський табір, а пізніше, в дев'ятому столітті — фортеця Великоморавського союзу племен. Тепер на схилах Малих Карпат над Дунаєм височить Братіслава, столиця народної Словаччини з її старовинним Градом — Кремлем. Дунай тулиться до самого центра Братіслави — до його бульварів і набережних. Пронісши свої води повз Вільну, Зимову і Нафтову гавані Братіслави, він розгалужується на головне русло і Малий Дунай. Між ними лежить найбільший у світі річковий острів — Житній.
Протягом багатьох століть Дунай промивав і прогризав кам'яні відроги Малих Карпат, утворюючи Угорські ворота і вириваючись на привільну степову рівнину.
Після Будапешта Дунай значно послаблює силу своєї течії, зменшує швидкість, немов застигає, його русло з непостійним піщаним дном примхливо звивається, розгалужується на безліч мілководних рукавів. Береги низькі, прикриті дамбами. Багато заплавних терас, стариків.
Розділені стокілометровою смугою рівнини Альфельд, течуть паралельно одна одній Дунай і Тиса. На угорській землі вони не зустрічаються. Прямують на південь, за кордон, на територію Югославії, де й зливаються північніше Белграда.
Повноводий, могутній, ввібравши в себе десятки гірських і рівнинних річок п'яти країн, Дунай підходить ще. до однієї столиці — Белграда.
Кілометрів за двісті від Белграда Дунай, по-румунськи Дуна, вливається у Залізні ворота, прорубані між Карпатами і Балканами. Із швидкістю чотири метри на секунду, пінячись на скелястих порогах, що високо стирчать над кам'яним дном, несе він сімдесятиметрову товщу своїх вод серед високих берегів Румунії та Югославії, мимо скель, біля підніжжя яких ще римляни, в часи воєнних походів, проклали Стежку Трояна, яку моряки називають Катарактою.