Выбрать главу

— Саме так, — сказав Кассіан, випивши воду зі своєї склянки.

Неста вивчала мене.

— Але ти не була Вищою Фе — не від свого народження. То як же вони називають тебе?

Я не могла розібрати, чи це не їдкий укол.

Різенд відповів за мене:

— Фейра буде тією, ким вона схоче бути.

Неста тепер вивчала всіх нас, раз у раз зводячи очі на мою корону. Тоді сказала:

— Складіть своє послання королевам сьогодні ввечері. Завтра ми з Елейн підемо в село, щоб надіслати його. І якщо королеви приїдуть сюди, — додала вона, кидаючи крижаний погляд на Кассіана, — раджу вам готуватися до набагато більших забобонів, ніж наші. І міркувати над тим, як ви плануєте витягнути звідси нас усіх, якщо все зазнає поразки.

— Ми подумаємо над цим, — чемно відповів Різ.

Неста, яку не вразив жоден із нас, повела далі:

— Гадаю, вам схочеться залишитися на ніч.

Різ подивився на мене, на його обличчі проступило німе запитання. Ми легко могли піти, чоловіки знайшли б дорогу додому в темряві, але… Занадто скоро, можливо, світ загине.

Я сказала:

— Якщо це не завдасть тобі клопоту, так. Ми підемо завтра вранці після сніданку.

Неста не усміхнулася, але Елейн засяяла.

— Чудово. Гадаю, у нас є кілька готових спалень.

— Нам потрібно дві, — урвав її Різ спокійно. — Дві кімнати поряд, з двома ліжками в кожній.

Я насупилася, подивившись на нього.

Різ пояснив мені:

— Магія по той бік Стіни діє інакше. І наші щити, наші сили можуть працювати неправильно. Я не стану ризикувати. Особливо перебуваючи в одному будинку з жінкою, що заручена з чоловіком, який подарував їй залізну каблучку.

Елейн почервоніла.

— Усі спальні, у яких є два ліжка, розташовані не поряд, — пробурмотіла вона.

Я зітхнула.

— Ми перенесемо речі. Все нормально. Ось цей, — додала я, стрільнувши очима в Різа, — такий незадоволений і дратівливий тільки тому, що він старий і йому вже давно час спати.

Різ пирснув зо сміху, гнів Кассіана ослаб настільки, що він усміхнувся, а Елейн, помітивши невимушеність Азріеля на доказ того, що все справді не так погано, теж усміхнулася.

Неста звелася на ноги, немов тонкий стрижень зі сталі, і сказала, не звертаючись ні до кого конкретно:

— Якщо все закінчили, то й вечерю закінчено.

І на цьому порозумілися.

***

Різ накидав лист за мене, Кассіан та Азріель внесли свої поправки, і ближче до півночі у нас була чернетка, що, як нам усім здалося, звучала вражаюче, доброзичливо і в міру загрозливо.

Сестри вимили посуд, поки ми працювали, і пішли спати кілька годин тому, перед цим показавши, де розташовані наші кімнати.

Кассіан і Азріель спатимуть в одній з них, Різ і я — в другій.

Я насупилася, побачивши велику гостьову спальню, коли Різ зачинив за нами двері. Ліжко було досить велике для двох, але я не хотіла ділити його з ним. Я розвернулася до нього:

— Я не…

Дерево глухо вдарило об килим, і біля дверей з’явилося ще одне невелике ліжко. Різ плюхнувся на нього, стягуючи чоботи.

— Неста просто диво, до речі.

— Вона хитра пташка, — сказала я.

Це було, мабуть, найкраще, що я могла про неї сказати.

— Уперше за багато століть хтось зміг так легко довести Кассіана до сказу. Шкода, що вони збираються прикінчити одне одного.

Я здригнулася, подумавши про те, що станеться, якщо вони перестануть боротися.

— І Елейн, — сказав Різ, знявши другий черевик і зітхнувши, — не слід виходити заміж за сина лорда з багатьох причин. Не остання з них — те, що тебе не запросять на весілля. Хоча, можливо, це й на краще.

Я прошипіла:

— Не смішно.

— Принаймні тобі не доведеться посилати подарунок. Сумніваюся, що її свекор погодиться його прийняти.

— І ти аж так знахабнів, щоб знущатися й глузувати з моїх сестер, коли твої власні друзі просто жалюгідні?

Він здивувався, і в його погляді читалося німе запитання. Я пирснула:

— Ох, і як це ти ще не помітив, як Азріель дивиться на Мор? Або як вона сама іноді дивиться на нього, як захищає його? І як у них обох так добре виходить робити з Кассіана перешкоду між ними майже весь час?

Різ глянув на мене:

— Краще тримай при собі ці спостереження.

— Вважаєш мене пліткаркою? Моє життя й так нікчемне — навіщо ж поширювати страждання навколо себе?

— Воно нікчемне? Твоє життя, я маю на увазі. — Обережне запитання.

— Не знаю. Все відбувається так стрімко, що я не встигаю стежити за тим, що відчуваю. — Моя найбільш чесна відповідь останнім часом.