І от, як боягузка, я розвернулася й пішла додому.
Різ чекав у холі, зіпершись на перила. Він був похмурий.
Я завмерла, стоячи на килимі, на півдорозі.
— Що сталося?
Його крил не було видно. Навіть тіні.
— Саме думаю, чи не попросити тебе завтра залишитися.
Я схрестила руки:
— Я думала, що їду. Не закривай мене тут, не роби з мене полонянку.
Він провів рукою по волоссю.
— Ким я буду завтра, на кого маю перетворитися, це… це не те, що я хотів би, щоб ти бачила. Як я повинен буду ставитися до тебе, до інших?
— Маска Вищого Лорда, — тихо промовила я.
— Так, — тихо відповів він, сідаючи на нижню сходинку.
Я залишалася в центрі холу.
— Чому ти не хочеш, щоб я це бачила? — спитала я.
— Ти тільки починаєш ставитися до мене як до не-монстра, і я не можу примиритися з думкою, що побачене завтра під цією горою не поверне тебе туди, де я тебе знайшов.
Під горою — під землею. Так, я й забула про це. Забула, що побачу Двір, за подобою якого Амаранта створила свій власний, забула, що опинюся в пастці під землею…
Але ж із Кассіаном, Азріелем, Мор. З ним.
Я чекала на паніку, чекала, що холодний піт проступить на моєму чолі… Але нічого цього не сталося.
— Дозволь мені допомогти. Будь-яким чином.
Морок затуманив зоряне світло в його очах.
— Роль, яку тобі доведеться грати, не з приємних.
— Я довіряю тобі. — Я сіла на сходинку поруч із ним, досить близько для того, щоб жар його тіла зігрів прохолодне нічне повітря, що чіплялося до мого пальта. — Чому Мор була така стурбована?
У нього сіпнулося горло. Я була впевнена, що утримували його від того, щоб відповісти мені відразу, не недовіра, а гнів і біль. Через деякий час він сказав:
— Я був там, у Кам’яному місті, того дня, коли її батько оголосив, що продав дочку як наречену Ерізу, старшому синові Вищого Лорда Двору Осені. Брат Люсьєна Еріз славився жорстокістю, і Мор благала мене, щоб я не дав цьому статися. Попри всю її силу, все шаленство вона не мала голосу, не мала ніяких прав, а мого батька не надто хвилювало, що його двоюрідні брати використовували своє потомство як племінну худобу.
— Що сталося? — Я затамувала дух.
— Я відніс Мор до табору іллірійців на кілька днів. Там вона побачила Кассіана й вирішила, що зробить єдину річ, яка здатна пошкодити її як цінність для цих людей. Я дізнався про це вже після того, як усе сталося… І спалахнув скандал. З Кассіаном, з нею, з нашими сім’ями. Але це вже інша історія, і якщо коротко, то Еріз відмовився одружитися з нею. Сказав, що вона була заплямована бастардом нижчих фе і він швидше трахне свиню. Її сім’я… Вони…
Я ніколи не бачила, щоб йому бракувало слів. Різ відкашлявся:
— Коли вони закінчили, то кинули її на кордоні Двору Осені, прибивши до неї цвяхами записку з текстом, що вона тепер «проблема Еріза».
Цвяхи… Вони прибивали тіло Мор цвяхами.
Різ сказав з тихою люттю:
— Еріз залишив її помирати в лісі. Азріель знайшов її через день. Це єдине, що я міг зробити, щоб утримати його й не вирізати їх усіх у цих двох Дворах.
Я подумала про це веселе обличчя, згадала легковажний сміх, ту жінку, яка не потребує чийогось схвалення. Може, це тому, що вона бачила найпотворніших, найгірших з усіх представників її виду. І вижила.
І я зрозуміла, чому Різ не витримував Несту довше за мить, не міг відпустити гнів, який у ньому викликали її недоліки, попри те що я це витримувала.
Вогонь Берона потріскував у моїх венах. Мій вогонь, не його. І тим паче не вогонь його сина.
Я взяла руку Різа, і він провів великим пальцем по моїй долоні. Я намагалася не думати про полегшення від цього дотику, коли вимовила твердим і спокійним голосом, який сама ледь упізнала:
— Розкажи мені, що я повинна робити завтра.
Розділ 42
Я не була налякана.
Ні через ту роль, яку Різ попросив мене виконати сьогодні. Ні через вітер, що вирував довкола нас, коли ми розсіялися на знайоме, вкрите шапками снігу гірське пасмо, куди ще не прийшла весна. Ні тоді, коли Різ, пролітаючи повз гірські піки й долини, точно і стрімко, проте різко спікірував. Кассіан і Азріель прикриють нас із флангів; Мор зустріне коло воріт, розташованих біля самого підніжжя гори.
Обличчя Різа застигло, його плечі в мене під руками були напружені. Я знала, чого чекати, проте після того, як він пояснив мені, що я повинна робити, навіть після того, як я погодилася, він був відсторонений. Стурбований.