Жодних ознак того, хто пив на даху, або володаря, що стояв на колінах у власній спальні. Його міць була загрозлива, могла стерти мене на пил.
Переді мною був наймогутніший із Вищих Лордів, що будь-коли народжувалися.
Втілення снів і жахів.
Різ кинув на мене побіжний погляд з іншого кінця зали, поки йшов між колонами до трону, який був його по крові, і жертві, і волі. Моя власна кров співала перед силою, що її він випромінював, перед його досконалою, абсолютною красою.
Мор спустилася з помосту і граційно опустилася на одне коліно. Кассіан і Азріель зробили те саме.
Як і всі присутні в залі.
І я.
Чорна як смола підлога була така відполірована, що я побачила у відображенні свої губи, пофарбовані в яскраво-червоний колір, і свій байдужий вираз обличчя. У залі панувала така тиша, що чутно було кожен крок Різа, який наближався до нас.
— Так, так, — сказав він, ні до кого не звертаючись, — схоже, бодай цього разу всі з’явилися вчасно.
Підвівши голову, уклінний, Кассіан адресував Різу напівусмішку — головнокомандувач Вищого Лорда, готовий пролити за нього кров.
Чоботи Різа зупинилися просто перед моїми очима.
Крижаними пальцями він узяв мене за підборіддя.
Усі в залі не зводили з мене очей, досі уклінні. Але така була моя роль сьогодні. Відволікати увагу й бути новою забавкою. Губи Різа вигнулися в слабкій усмішці.
— Ласкаво прошу в мій дім, Фейро, Руйнівнице Прокляття.
Я опустила очі долу, і важкі від туші вії залоскотали щоки. Він клацнув язиком і сильніше стиснув моє підборіддя. Всі помітили, як сильно він натиснув пальцями і як хижо схилив голову, наказавши:
— Слідуй за мною.
Він потягнув мене за підборіддя, і я підвелася з колін. Різ неквапом оглянув мене, і я подумала, чи справді блиск у його очах був лише частиною спектаклю.
Він повів мене сходами на поміст, до трону. Потім сів, дивлячись з легкою посмішкою на свій монструозний двір. Тут він був цілковитим володарем — цього трону і всіх підданих.
Підхопивши за талію, він посадив мене до себе на коліна.
Підстилка Вищого Лорда. Та, ким я стала в Підгір’ї. Та, ким мене вважав весь світ. Небезпечна нова іграшка, яку батько Мор схоче помацати.
Різ ковзнув однією рукою навколо моєї голої талії, друга його рука рухалася вниз уздовж мого оголеного стегна. Холодні, які ж холодні були його руки, такі, що я ледве стримала зойк.
Різ напевно відчув, як я мовчки здригнулася. За мить його руки потеплішали. Великий палець, що кружляв близько внутрішньої частини мого стегна, окреслив неспішну довгу лінію, ніби мовчазне «прости».
Різ справді нахилився і наблизив губи до мого вуха, прекрасно усвідомлюючи, що його піддані досі стояли уклінні. Начебто одного разу в минулому вони вже піднялися без дозволу і відтоді змушені були пам’ятати про наслідки своєї необачності. Різенд прошепотів мені, тепер другою рукою пестячи оголену шкіру моїх ребер, виводячи на ній повільні ледачі кола:
— Намагайся не брати в голову.
Я знала, що всі його чують. І він теж знав.
Я подивилася на схилені голови підданих. Моє серце прискорено билося, але я запитала м’яким, оксамитовим шепотом:
— Що саме?
Дихання Різа торкнулося мого вуха, ніжна ласка, як та, що він подарував мені менше години тому в небі.
— Що кожен чоловік тут роздумує над тим, що б він віддав, щоб відчути на своєму тілі твій чарівний червоний ротик.
Я очікувала, що зараз мої щоки спалахнуть і мене охопить сором.
Але я була гарна. І сильна. Я вижила й перемогла. Як і Мор вижила в цьому страшному отруйному місці.
Тож я лише злегка посміхнулася — перша посмішка на моєму новому обличчі-масці. Хай усі роздивляться мій чарівний червоний ротик і рівні білі зуби.
Його рука ковзнула вище по моєму стегну — власницький жест чоловіка, який знає, що є господарем чийогось тіла й душі. Різ заздалегідь попросив у мене вибачення за це — за цю нашу гру, наші ролі, які ми мали зіграти.
Однак я дозволила собі піддатися цьому доторку, притиснутися до його сильного теплого тіла. Я була так близько до нього, що відчула тілом, як глибоко пророкотав його голос, коли він нарешті кинув підданим:
— Підведіться.
Усі як один підвелися. Я посміхнулася декому з них, наче це нескінченна забава.
Різ провів кісточками пальців з внутрішнього боку мого коліна, і кожен нерв тіла напружився, а весь світ звузився лише до цього дотику.