— Ти і я влаштували тут прекрасне шоу, — відповіла я.
І вимовила ці слова таким хрипким і пристрасним голосом, якого ніколи раніше від самої себе не чула. Навіть подумки.
Його рука сковзнула вище по внутрішній частині мого стегна, пальці звивалися.
Я вигнулася на ньому, щоб не дати йому доказів того, наскільки я збуджена. І раптом відчула його кам’яну твердість під собою.
Усі думки розвіялися у мене в голові, залишився лише трепет перед цією силою, яку я відчула, звиваючись уздовж цієї приголомшливої випуклості. Різ низько і грубувато засміявся.
Кейр дивився, дивився і дивився на нас. Заціпенілий. Нажаханий. Вимушений стояти тут, поки Різ не дозволить йому піти… Не запитуючи, навіщо він його відпускає. Не замислюючись, куди зник командир шпигунів.
Я знову повернулася, зустрілася поглядом з палахкотливими очима Різа і провела язиком по його шиї. Вітер, і море, і цитрус, і піт. Я майже розлетілася на друзки.
Знову розвернулася вперед, а губи Різа ковзнули по моїй шиї уздовж хребта, і я знову відчула твердість, що впиналася в мене наполегливо, владно. Саме в той момент, коли його рука ковзнула по моєму внутрішньому стегну занадто високо.
Я відчула, як його увага хижо перемкнулася на вологу, яку він там відчув. Незаперечний доказ того, що моє тіло мене зрадило. Його руки стиснулися навколо мене, і моє обличчя спалахнуло. Можливо, я трохи засоромилася, але…
Різ відчув моє напруження й вогонь. Усе нормально, сказав він. Проте його голос звучав збентежено і плутано. Нічого страшного. Просто твоє тіло реагує.
— Тому що ти такий чарівний? — Це була спроба відвернути його увагу, і прозвучала вона вимушено, я й сама це відчула.
Він засміявся — напевно, щоб заспокоїти мене.
Ми танцювали одне навколо одного, жартували, провокували одне одного. І, можливо, це була реакція мого тіла, а може, реакція його тіла, але його смак погрожував знищити, поглинути мене.
Інший чоловік. Руки іншого чоловіка торкалися мого тіла, коли я й Темлін мало не…
Борючись з хвилею нудоти, що підступила, я вдала млосну, пристрасну посмішку. Саме цієї миті в залі з’явився Азріель і злегка кивнув Різу. Куля була в нього.
Мор ледь чутно, граційно наблизилася до головного шпигуна, обійнявши його за плечі, провела рукою по грудях жестом власниці і повернулася, щоб зазирнути йому в обличчя. Вкрита шрамами рука Азріеля обвила її талію, торкаючись оголеної шкіри, і злегка стиснула. Підтвердження, якого вона також чекала.
Мор усміхнулася йому так, що це, безсумнівно, спричинить плітки, і знову розчинилася в натовпі. Сліпуча, чарівна, вона змушувала всіх повірити, що командир шпигунів був там весь цей час і що тепер, можливо, вона запросила його у своє ліжко.
Азріель лише дивився вслід Мор, відсторонено, з нудьгою. Я замислилася, чи справді він був так само розбалансований, як я.
Різ поманив пальцем Кейра, і той, зашпортуючись, наблизився, при цьому насупився вслід своїй дочці. Ледве Кейр наблизився до помосту, магія Різа підхопила вино, і келих підлетів до нас. Різ поставив його на підлогу поряд із троном — це було дурне, непотрібне завдання, яке він дав наміснику, щоб нагадати тому про його місце. У нього немає влади, і цей трон не його.
— Чи повинен я перевірити, що вино не отруєне? — повільно вимовив Різ, одночасно просигналізувавши мені крізь наш ментальний зв’язок: — Кассіан чекає. Йди.
На обличчі Різа ще був слід згаслої пристрасті. Проте його очі… Я не могла прочитати, що означали тіні, які блукали в його очах.
Може, попри всі наші підбивання, після Амаранти він більше не хотів, щоб будь-яка жінка торкалася його так. Може, він не діставав задоволення від того, що його хтось хоче.
Мене катували й мучили, але жахи, пережиті ним, були зовсім іншого рівня.
— Ні, мілорде, — пробурчав Кейр. — Я ніколи не насмілився б заподіяти вам шкоду.
Ця розмова також була лише маневром, який мав відволікати. Я скористалася цим моментом, підвелася й попрямувала до Кассіана, який стояв біля колони й хижо посміхався всім, хто опинявся надто близько.
Я відчувала погляди всіх придворних на мені, відчувала, як вони нишком принюхуються до того, що було написано на моєму тілі. І коли я пройшла повз Кейра, навіть попри те, що за моєю спиною був Вищий Лорд, Намісник ледь чутно прошепотів: