Іллірієць, який підійшов першим, промовив:
— Знову перевірка табору? Твій пес, — він кивнув на Кассіана, — був тут минулого тижня. Дівчата тренуються.
Кассіан схрестив руки на грудях:
— Не бачу їх на майданчику.
— У них є домашні справи, які треба зробити передусім, — відповів той, розправляючи плечі, і його крила трохи розкрилися. — Тренуватимуться, коли впораються.
Мор глухо загарчала. Широкоплечий повернувся до неї й застиг.
— Здрастуй, пане Девлон, — сказала вона, супроводжуючи слова хижою в’їдливою посмішкою.
Перед нами стояв воєначальник, командир табору. Він байдуже глянув на неї і знову повернувся до Різа. Попереджувальне загрозливе гарчання Кассіана віддалося вібрацією у мене в животі.
Нарешті Різ процідив:
— Як завжди, приємно бачити тебе, Девлоне. Щоб не теревенити, одразу переходжу до справи. Перше: дівчатка, як тобі вже пояснював Кассіан, повинні тренуватися до всіх інших робіт, а не після. Виведи їх на плац, і негайно.
Я навіть здригнулася. Різ говорив тоном, що не терпить заперечень.
Він повів далі:
— По-друге, поки що ми залишимося тут. Звільни старий будинок моєї матері. Покоївка не потрібна. Ми впораємося самі.
— У будинку облаштувалися мої найкращі воїни.
— Ну то нехай переберуться деінде, — сказав Різенд спокійно, — і наведуть лад у домі.
Це був голос Вищого Лорда Двору Ночі, який змушував тремтіти ворогів.
Девлон принюхався до мого запаху. Мені непросто було витримати його погляд.
— Знову таку саму істоту взяв із собою? Я гадав, що та була унікальна.
— Амрен, — сказав Різ вкрадливо, — шле вам вітання. А стосовно цієї…
Я зі шкіри пнулася, щоб триматися гордо під його поглядом.
— Вона моя. — Він промовив це спокійно, але досить загрозливо, щоб Девлон і воїни його зрозуміли. — І якщо хтось її торкнеться, відрубаю руку. А потім голову.
Я щосили намагалася загасити в собі тремтіння. Кассіан і Мор зберігали байдужий вигляд.
— А коли Фейра закінчить убивати вас, — посміхнувся Різ, — я оберну ваші кістки на порох.
Я мало не розсміялася. Однак воїни, здавалося, оцінювали загрозу з мого боку, на яку натякнув Різ… І не знаходили відповіді. Я посміхнулася їм, копіюючи посмішку Амрен, яку помічала в неї тисячу разів. Нехай думають, на що я здатна, якщо мене розлютити.
— Ми вирушаємо, — сказав Різ Кассіанові й Мор, не попрощавшись із Девлоном, і рушив у бік дерев. — Повернемося до вечора.
Він подивився на свою кузину:
— Постарайся не вплутуватися в проблеми, будь ласка. Девлон — воєначальник, який ненавидить нас менше за інших, і мені не хотілося б шукати інший табір.
Свята Мати, якщо Девлон найлояльніший із них, то інші воєначальники повинні бути дуже… дуже неприємними.
Мор підморгнула нам обом.
— Я постараюсь.
Різ лише похитав головою і сказав Кассіану:
— Перевір бойову готовність війська, а потім переконайся, що жінки тренуються як годиться. Якщо Девлон або хтось іще заперечить, роби те, що повинен.
Кассіан посміхнувся, показуючи, що він неймовірно щасливий виконати розпорядження. Мене здивувало, що його, головнокомандувача армії верховного правителя, Девлон сміє називати псом. Не хотілося навіть думати, яке було життя Кассіана, коли він не мав іще ніяких звань.
Врешті Різ поглянув на мене, трохи примружившись:
— Ходімо.
— Чув щось від моїх сестер?
Він похитав головою.
— Поки що ні. Сьогодні Азріель з’ясує, чи дістали вони відповідь королев. А ми з тобою… — він усміхнувся, підставляючи голову холодному вітру, — робитимемо фізичні вправи.
— Де?
Різ махнув у бік тутешніх степів із перепелицями, про які я вже чула.
— Подалі звідси, щоб уникнути випадкових жертв.
Він простягнув мені руку й випростав крила, готуючись злетіти й забрати мене.
У голові в мене, немов цокання годинника, пульсувало слово: зрадниця, зрадниця. На нього накладалися два інші слова, нещодавно вимовлених Різом:
— Вона моя.
Це була перевірка на впертість — знову бути в обіймах Різа, відчувати його тепло. Перевірка для нас обох. Щоб дізнатися, хто з нас не витримає і скаже про це першим.
Ми летіли над найпрекраснішими горами, які мені доводилося бачити, — засніженими й порослими соснами, — прямуючи до горбистих степів. Я запитала:
— Іллірійські жінки тренуються як воїни?
— Намагаюся тренувати їх так. — Різ дивився на суворий пейзаж унизу. — Давно, вже дуже давно я заборонив обрізати їм крила, проте в найбільш завзятих таборах далеко в горах це роблять досі. А коли Амаранта захопила владу, ці звірства знову стали чинити і в лояльніших таборах. Щоб захистити своїх жінок, так вони говорили. Протягом останніх ста років Кассіан намагається створити повітряний загін із жінок, щоб довести, що вони теж можуть брати участь у битвах. Він зміг навчити кілька затятих войовниць, але чоловіки зробили їхнє життя таким нестерпним, що багато хто з них не витримав і пішов. А що стосується тих, хто ще тренується… Це дуже довгий шлях… Однак Девлон один із небагатьох, хто дозволяє жінкам тренуватися, не влаштовуючи при цьому занадто багато скандалів.