— Нікуди я з тобою не піду! — гнівно кинула я Темліну. — Після свободи повернутися в клітку?! Безхребетний дурень, про що ти думав, коли продавав усіх нас королю? Ти хоч знаєш, що він має намір зробити за допомогою Котла?
— О, в мене є намір зробити багато чого, — озвався король.
У тронному залі з’явився Котел.
— Почну просто зараз.
«Убий його, убий його, убий його».
Я не могла сказати достеменно, був цей голос моїм власним чи голосом Котла. Мені було байдуже. Я дала собі волю.
Кігті, крила й тіні миттєво з’явилися навколо мене, оточені водою й вогнем.
Потім вони зникли, пригнічені, коли ця невидима рука знову схопила мою силу так, що я задихнулася.
— О, — сказав мені король, клацнувши язиком, — ось хто тут у нас. Дитя всіх семи Дворів — схожа і не схожа на всіх. Як Котел муркоче, коли ти тут… Планувала використати його? Зруйнувати? З цією Книгою ти могла б зробити все, що захотіла.
Я не сказала нічого. Король посміхнувся:
— Скоро сама мені скажеш.
— Я не укладала з тобою угоди.
— Ні, але твій господар — так, тож ти будеш зобов’язана коритися.
Я розлютилася і прошипіла Темліну:
— Якщо ти забереш мене звідси, якщо забереш від мого судженого, я знищу тебе. Я знищу твій Двір і всіх, хто тобі дорогий.
Темлін закусив губу і сказав лише:
— Ти сама не знаєш, що говориш.
Люсьєн зіщулився. Король кивнув у бік варти, що стояла коло дверей, звідки з’явилися Темлін і Люсьєн:
— Вона таки справді не знає, що говорить. Але невдовзі все зрозуміє. Можеш не хвилюватися, Темліне. Ніякі руйнування твоєму Двору не загрожують.
Двері знову відчинилися. До зали увійшли чотири жінки. Чотири королеви, що залишилися.
За королевами йшли охоронці.
— Фейро Арчерон, зараз ти переконаєшся, що сама маєш бути зацікавленою поводитися мудро й не влаштовувати бунту. І не лише ти.
Чотири королеви дивилися на нас з ненавистю. Потім вони розступилися, даючи дорогу охоронцям.
Увесь страх, відомий мені раніше, був ніщо — я зрозуміла це, коли побачила, кого вони тягнуть до помосту з королем Гайберну. Моїх сестер. Зв’язаних, із кляпом у роті.
Розділ 65
Це було нове коло пекла. Новий рівень кошмару. Я навіть спробувала прокинутися й ущипнула себе, вирішивши, що сплю.
Але це були вони, в мереживних нічних сорочках, брудних і рваних. Елейн тихо плакала, її кляп був мокрий від сліз. Волосся Нести було скуйовджене, ніби вона, мов дика кішка, чинила спротив. Сестра важко дихала, дивлячись на нас і на Котел.
— Ти припустився великої помилки, — сказав король Різенду, і мій суджений міцніше оповив мене руками, — коли вирішив здобути Книгу Дихання. Мені вона була не потрібна. Мені було досить, що обидві її частини надійно сховані. Але коли дізнався, що твої люди почали винюхувати все… я спитав себе: хто краще впорається з роллю мого емісара в людських землях, ніж мій недавно воскреслий друг Джуріан? Він щойно закінчив своє багатомісячне відновлення і дуже хотів побачити колишню батьківщину, тому з неабиякою радістю вирушив на континент з тривалим візитом.
І королеви посміхнулися йому, схиливши голови. Руки Різа міцніше оповили мене на знак попередження.
— Відважний хитрий Джуріан, який так постраждав наприкінці Війни, тепер мій спільник. Він чимало зробив, переконуючи смертних королев допомогти моїй справі. Щоправда, не без вигоди для себе, але зараз це не має значення. Людям значно вигідніше співпрацювати зі мною і моїм Двором, ніж дозволити чудовиськам Двору Ночі панувати й поводитися як їм заманеться. Джуріан своєчасно попередив їх величності, що Різенд і його зграя спробують вкрасти вашу половину Книги, усипляючи пильність брехливими промовами про любов і добро. Але він на власні очі бачив і добре знає, на що здатний верховний правитель Двору Ночі. Колись Джуріан героїчно воював як командир армії смертних. Я відродив його, щоб показати світу людей, що ще не втратив віру в їх здоровий глузд і вміння розрізняти чорне й біле. Я допоміг королевам позбавити їх Двір пролазливих очей, показавши їхній величності, якою корисною є співпраця зі мною.
Він посміхнувся до Азріеля, який ледве міг підвести голову, щоб огризнутися у відповідь:
— Які разючі спроби проникнути в їх священний палац, Співець тіней, і, звісно ж, абсолютний доказ для їх королівських величностей, що ваш Двір такий доброзичливий, яким здаєшся ти.