— Це і є найголовнішим запитанням, — сказав він. — З цієї причини я і привів тебе сюди.
Я підвела голову й зустрілася з його поглядом. Його обличчя змарніло, але було спокійне.
— Я не знаю, де і коли він має намір атакувати Прифію, — провадив Різ. — Я не знаю, хто може бути його союзниками тут.
— У нього є тут союзники?
Різ кивнув.
— Боягузи, які радше скоряться і приєднаються до нього, ніж знову битимуться з його армією.
Я ладна була присягнутися, що побачила, як довкола нього розповзається ледь видима темрява.
— Ти… бився на війні?
Різ відповів не відразу, я навіть устигла подумати, що він не відповідатиме, але за якусь мить він кивнув.
— Я тоді був молодий, принаймні за нашими мірками. Але мій батько відправив підмогу альянсу смертних і Фе на континенті, і я переконав його дозволити мені повести легіон солдатів. — Він сів у крісло навпроти мене, втупившись порожнім поглядом у мапу. — Мене послали на південь, де точилася запекла війна. Різанина була… — Він прикусив губу. — Я не хотів би побачити таке знову.
Він кілька разів кліпнув очима, немов проганяючи спогади-жахіття.
— Але я не думаю, що король Гайберну вдарить саме так — не відразу. Він досить розумний, щоб не витрачати ресурсу тут, щоб не давати континенту згуртуватися в той час, як ми боремося з ним. Якщо він вирішить знищити Прифію і Стіну, він піде тихим і підступним шляхом. Щоб послабити нас. Амаранта була першою частиною його плану. Ми маємо кілька неперевірених Вищих Лордів, розбиті Двори з Вищими жрицями, що нишпорять, мов вовки біля трупів, і людей, які усвідомили, якими безпорадними вони насправді можуть бути.
— Навіщо ти говориш мені все це? — запитала я тонким від хвилюванням і водночас різким голосом. Жодного сенсу ділитися своїми страхами й побоюваннями зі мною для Різа не було.
Аянта — хоч і амбітна, проте вона була другом Темліна. Почасти моїм другом. Можливо, вона була моїм єдиним другом, союзником, що був на моєму боці, на противагу іншим жрицям, подобалася вона Різу чи ні.
— Із двох причин, — холодно мовив Різ. І обличчя в нього було таке, що змушувало мене нервувати не менше за почуті новини. — Перша — ти близька Темліну людина. У нього є люди, але є й тривалі зв’язки з Гайберном…
— Він ніколи не допомагатиме королю…
Різ звів угору руку:
— Я хочу знати, чи Темлін стане на наш бік. Чи скористається він зв’язками заради нашої переваги. Позаяк наші з ним стосунки доволі напружені, нам потрібен посланець.
— Він не говорить зі мною про такі речі.
— Можливо, саме час почати говорити. Можливо, тобі час наполягати на цьому.
Він вивчав мапу, і я простежила, на чому зупинився його погляд. На Стіні Прифії — на маленькій беззахисній території смертних. Мені стало млосно.
— Яка ще причина?
Різ оглянув мене з ніг до голови, оцінюючи, зважуючи.
— У тебе є навички, які мені потрібні. Ширяться чутки, що ти піймала суріеля.
— Це було легко.
— Я намагався, але не зміг. Двічі робив спроби. Поговорімо про це наступного разу. Я бачив, коли ти спіймала Міденгардського хробака, наче то був кроль.
Його очі засяяли, коли він заговорив:
— Мені необхідна твоя допомога. Твої навички, щоб відстежити те, що мені потрібно.
— А що саме тобі потрібно? Щось пов’язане з моїм читанням і щитом?
— Про це дізнаєшся пізніше.
Не знаю, навіщо я взагалі запитала, але сказала:
— Є принаймні ще десяток більш досвідчених та вмілих мисливців.
— Може, й так. Але ти єдина, кому я довіряю.
Я моргнула.
— Я можу зрадити будь-якої миті.
— Можеш. Але не зробиш цього.
Я стиснула зуби й хотіла сказати щось ядуче, але він додав:
— Залежить від твоєї сили.
— У мене немає жодної сили. — Я сказала це так швидко, що слова прозвучали радше як відмова.
Різ поклав ногу на ногу:
— Хіба? Сила, швидкість… Якби я тебе не знав, то сказав би, що ви з Темліном дуже майстерно вдаєте, що ти нормальна. Сила, яку ти демонструєш, серед нашого виду зазвичай є свідченням того, що син Вищого Лорда може стати його Спадкоємцем.
— Я не Вищий Лорд.
— Ні, але семеро з нас дарували тобі життя. Все твоє єство поєднане з нами, народжене від нас. Що, коли ми дали тобі більше, ніж очікували? — Його погляд знову сковзнув по мені. — Що, коли ти зможеш протистояти нам — бути незалежною Вищою Леді, яка може сама за себе постояти?