— Вам звідси не видно, — сказав отець Бравн, — але у нього перерізане горло.
Сміт здригнувся.
— Це вже точно, щось жахливішого в житті годі побачити, — вимовив він. — Усе через те, що його лице перевернуте. Я бачив це обличчя за сніданком, за обідом щодня, років десять підряд, завжди таке приємне і люб’язне. Та лиш переверніть його — і перед вами сущий диявол.
— Він і справді посміхається, — спокійно і розсудливо сказав Бравн, — цей факт спантеличує. Люди не часто посміхаються, коли їм перерізають горлянку, і навіть якщо вони це роблять самі. Таке жахливе враження викликає, без сумніву, посмішка у поєднанні з виряченими очима. Але що правда, то правда — догори ногами все являється в іншому вигляді. Художники часто перевертають малюнки, щоб перевірити їх точність. Іноді, якщо важко перевернути сам об’єкт (скажімо, гору), вони навіть стають на голову або ж нахиляються і дивляться на картину, розсунувши ноги.
Священик говорив дещо легковажним тоном, щоб заспокоїти молодого чоловіка, та підсумував уже серйозніше:
— Я добре розумію, як ви засмучені. На нещастя, «засмутилося» і ще дещо.
— Що ви хочете сказати?
— Розсипалася вся наша бездоганна теорія, — відповів Бравн і став обережно спускатися по схилу на вузенький піщаний берег річки.
— Однак можливо, що сер Артур наклав на себе руки, — раптом сказав Сміт. — Адже, врешті-решт, це теж утеча, й тоді все вкладається в нашу теорію. Він шукав спокійного місця, прийшов сюди і перерізав собі горлянку.
— Ні, — заперечив священик, — він, хай там що, потрапив сюди не за життя і не по землі. Його вбили не тут: занадто мало крови. Сонце вже неабияк висушило волосся й одяг, але збереглися два сліди від хвиль. Сюди якраз досягає морський прилив, і тут утворює вир, — він втягнув тіло в цей затон, де воно й залишилося потім, коли прилив відійшов. Але спершу його мало знести рікою, як можна припустити, від села, оскільки воно задвірками виходить на берег. Ні, бідолаху Водрі смерть застала в селі. Я все-таки не допускаю, щоб він наклав на себе руки; тоді виникає питання — хто і як міг убити його в цьому крихітному сільці?
Він став щось креслити на піску своєю непоказною парасолькою.
— Гаразд, тоді напружмо наш мозок. У якому порядку розташовані крамниці? Перша — крамниця м’ясника. М’ясник, звісно, з величезним сікачем начебто цілком підходить на роль убивці. Але ви ж самі бачили, як Водрі вийшов від нього; та й важко собі уявити, щоб він тихо-мирно стояв перед прилавком, поки м’ясник говорить: «Добрий ранок. Дозвольте, я вам переріжу горлянку. Дякую вам. Що ще бажаєте, добродію?». Сер Артур не схожий на учасника такої сцени, та ще з приємною посмішкою на вустах. Він був людиною сильною і рішучою, з неприборканою вдачею. Хто ж ще, окрім м’ясника, міг би з ним упоратися?.У наступній крамничці сидить літня жінка. Її сусід, торговець тютюном, зрозуміло, чоловік, але, як я чув, він дуже боязкий. Далі — кравецька майстерня, і кравчині там дві старі діви; а на краю вулиці — невеличкий бар, хазяїн якого саме в лікарні і залишив справи на свою дружину. Є ще двоє-троє сільських хлопців — прикажчиків та посильних, — але і їх відіслали кудись із дорученням. І врешті, на перехресті, дорогою до готелю, стояв полісмен.
Отець Бравн поставив кінцем парасольки грубу крапку на своєму кресленні, там, де був поліцейський пост, і замислився, спрямувавши погляд у річкову далечінь. Потім він зробив незрозумілий жест рукою і, ступивши крок убік, нахилився над мертвим тілом.
— Ах! — вигукнув отець Бравн і, випроставшись, зробив довгий і глибокий видих. — Торговець тютюном! Як я міг випустити його з уваги!
— Що з вами? — дещо роздратовано запитав Сміт, оскільки отець Бравн безглуздо витріщив очі і щось бурмотів; слово «торговець тютюном» він вимовив так, ніби відкрив у ньому якесь лиховісне значення.
— Чи ви не зауважили, — помовчавши хвилю, запитав священик, — чого-небудь особливого на його обличчі? — І вказав Сміту на труп.
— Святий Боже! Особливого?.. — вигукнув Івен, пересмикнувшись від жаху. — Особливого, якщо в людини перерізана горлянка?..
— Я сказав — на обличчі, — спокійно виправив священик. — І, крім того, ви помітили, що у нього порізаний палець?