Йому здавалося, що кожен куточок Нью-Йорка заливає теплою радістю і лише він сам-один, сховавшись у водонепроникному батискафі своєї кімнати, закрижанів, розгублений і наляканий.
Був майже полудень, коли залунав дзвінок у двері, й він затулив вуха руками, не розуміючи, хто це і навіщо. Потім почув материн голос, пронизливий від захвату, що здавався несамовито дурнуватим:
— Піті, любий, хочеш вийти і поцілувати свою дружину?
Він вилетів у коридор, там справді стояла Домінік, знімаючи м'яку норкову шубу; від її хутра до його ніздрів долинула хвиля холодного повітря знадвору з легкою домішкою парфумів. Вона стримано всміхнулася, дивлячись йому у вічі, і сказала:
— Доброго ранку, Пітере.
На якусь мить він завмер, виструнчившись, і протягом цієї миті пережив усі ці телефонні дзвінки і відчув тріумф, на який мав право. Потім почав рухатися, мов людина на арені переповненого стадіону, й усміхатися так, мов його усмішку висвітлювали прожектори:
— Домінік, моя люба, ти наче здійснена мрія!
Відчуття приреченості остаточно зникло, їхній шлюб став тим, чим і мав стати.
Здається, вона зраділа цьому і мовила:
— Вибач, Пітере, що не дала тобі змоги перенести мене через поріг.
Він не поцілував її, лише взяв руку і доторкнувся вустами вище зап'ястка з недбалою інтимною ніжністю.
Зауваживши, що мати досі стовбичить поруч, звернувся до неї із хвацьким жестом тріумфатора:
— Мамо, це Домінік Кітінґ.
Він побачив, як його мати поцілувала Домінік, а Домінік із поважним виглядом повернула їй цілунок. Місіс Кітінґ захлиналася від захвату:
— Дорогенька моя, я така щаслива, така щаслива, бережи тебе Бог, я й гадки не мала, що ти така красуня!
Він не знав, що робити далі, але Домінік узяла справу в свої руки, просто, не залишивши їм часу на подив. Вона ввійшла до вітальні і сказала:
— Насамперед пообідаймо, а потім, Пітере, ти покажеш мені квартиру. Мої речі будуть тут приблизно за годину.
Місіс Кітінґ розквітла:
— Обід уже приготовано на трьох, міс Фран… — Вона затнулася. — О, дорогенька, а як мені називати вас, серденько? Місіс Кітінґ чи…
— Звісно, Домінік, — без усмішки відповіла Домінік.
— Можливо, слід когось сповістити, чи запросити когось, чи… — почав було Кітінґ, але Домінік урвала його:
— Потім, Пітере. Самі про все дізнаються.
Пізніше, коли прибули її речі, він побачив, як вона без вагань вирушила до спальні, розповіла покоївці, як розвісити її речі, та попросила його перерозподілити одяг у шафах.
Місіс Кітінґ спантеличилася:
— Діточки, хіба ви не збираєтеся кудись поїхати? Усе це дуже раптово й романтично, але як же без медового місяця?
— Так, — відповіла Домінік. — Я не хочу відволікати Пітера від роботи.
Він сказав:
— Це, звісно, тимчасово, Домінік. Потім ми переїдемо до іншої, більшої квартири. Я хочу, щоб ти сама її обрала.
— Навіщо? — відповіла вона. — Не думаю, що це необхідно. Ми залишимося тут.
— Тоді переїду я, — щиросердно запропонувала місіс Кітінґ, не подумавши, бо відчувала перед невісткою незбагненний страх. — Я знайду собі якусь маленьку квартирку.
— Ні, — заперечила Домінік. — Я цього не хотіла б. Я не хочу нічого змінювати. Я хочу пристосуватися до теперішнього Пітерового життя.
— Як це люб'язно з вашого боку! — всміхнулася місіс Кітінґ, а Пітер похмуро подумав, що нічого люб'язного в цьому немає.
Місіс Кітінґ знала, що коли прийде до тями, то зненавидить свою невістку. Вона могла б змиритися зі зневажливим ставленням, але не могла пробачити Домінік її стриманої поштивості.
Задзеленчав телефон. Головний проектувальник фірми Кітінґа привітав його і сказав:
— Ми щойно дізналися, Пітере, і Ґай просто ошелешений. Гадаю, ти маєш йому зателефонувати чи прийти сюди абощо.
І Кітінґ помчав на роботу, радіючи нагоді ненадовго втекти з дому. Він увійшов до бюро як досконале втілення щасливого молодого коханця. Він сміявся і тиснув руки всім у креслярні, вислуховував галасливі привітання, веселі вигуки і кілька непристойних коментарів. А потім вирушив до Франконового кабінету.
Увійшовши і побачивши усмішку на Франконовому обличчі — усмішку, схожу на благословення, — він на мить відчув дивну провину. Але ніжно обійняв Франкона і пробурмотів: